Спікер Сенату Станіслав Карчевський звинуватив опозицію у перешкоджанні та навмисному затягуванні обговорення. Він сказав журналістам, що ці політичні кола не хочуть змін у судовій системі.
"Вони хочуть, аби все залишилося так, як було. Однак суспільство і ми знаємо, що зміни у судочинстві необхідні", - заявив Станіслав Карчевський.
Після голосування опозиція звинуватила спікера в обмеженні їх можливості висловлення. За зверненням одного із сенаторів "Права і справедливості" парламентаріїв "Громадянської платформи" позбавили можливості представлення додаткових обґрунтувань для поправок.
Богдан Кліх з "Громадянської платформи" сповістив, що він звернеться до суду.
"Не йдеться про добрі манери, бо ми вже не сподіваємося на них. Йдеться про порушення регламенту", - сказав він.
"Громадянська платформа" вимагала відхилення законопроекту у цілому. За словами сенатора "Громадянської платформи", віце-спікера Сенату Богдана Борусевича, зміни порушують конституцію та європейське законодавство. Він додав, що поправки порушують теж основні принципи верховенства права.
"Коли виконавча влада підпорядковує собі суди, їхні рішення перестає визнавати Європейський Союз. Ситуація виглядає досить трагічно", - зазначив сенатор від "Громадянської платформи".
Однією з головних змін, запропонованою "Правом і справедливістю", є пришвидшення процедури подачі президентом списку кандидатів на посаду голови Верховного суду. Згідно з новими правилами, для цього будуть потрібні голоси 80 з 120 суддів Верховного суду, а не 110, як було раніше.
За словами сенатора від керівної партії "Право і справедливість" Яна Яцковського, прийняті зміни поліпшать роботу судів. Яцковский також вважає необґрунтованими аргументи про порушення європейського законодавства.
"У європейському законодавстві відсутні стандарти, які описують принципи верховенства права. У кожної з країн ЄС приблизно подібні системи поділу влади з певним завданням судів, однак, конкретні питання щодо процедур створення і призначення регулюються державним законодавством", - зазначив сенатор від партії влади.
Дебати сенаторів супроводжувалися протестами біля будівлі Сейму у Варшаві та у ряді польських міст. Їхні учасники вимагали відхилити запропоновані керівною партією зміни.
Прийнятий Сенатом Польщі пакет змін тепер внесуть на підпис президента.
Як повідомляв УНН, Європейська комісія розпочала процедуру проти Польщі.
У кінці минулого року парламент Польщі ухвалив закони про реформу Національного судової ради і Верховного суду. Тепер 15 членів ради, який призначає всіх суддів, будуть обиратися Сеймом, а не в судовому середовищі, як це робилося раніше. Кожна фракція зможе запропонувати дев’ять кандидатів. Верховний суд отримав право за поданням місцевих судів переглядати справи, рішення по яких були вже винесені протягом останніх 20 років.
20 грудня 2017 року Єврокомісія вперше в історії Євросоюзу запустила санкційну процедуру щодо Польщі за порушення фундаментального принципу незалежності судової системи, що може привести до позбавлення республіки права голосу в Раді ЄС. У липні схвалення в парламенті Польщі судової реформи спровокувало акції протесту, в яких взяли участь понад 100 тис. осіб. Маніфестанти заявили, що правляча партія “Право і справедливість” намагається взяти під свій контроль не тільки Верховний суд, а й всю судову систему країни.