Після повномасштабного вторгнення рф нам, на жаль, досить часто доводиться чути про співпрацю з рф тієї чи іншої компанії. Чого тільки вартий нещодавній скандал, що розгорівся навколо німецької корпорації "Knauf", яку німецькі ж журналісти звинуватили в постачанні будівельних матеріалів окупантам до Маріуполя. І, на жаль, але часто подібні звинувачення справедливі і знаходять своє підтвердження. Однак у каламутній воді буває складно щось розгледіти, чим і стали користуватися недобросовісні ділки, які не мають на меті вести чесний бізнес, а прагнуть лише урвати побільше, поки ніхто не схаменувся. А коли їхні дії прагнуть припинити в рамках закону - ось тоді в хід і йде безпрограшний козир - російський слід. І відмийся потім від такого звинувачення.
Під таке звинувачення і потрапила багатонаціональна компанія "Транс-Ойл", яка багато років успішно веде свою діяльність не тільки в Україні, а й у Молдові, Румунії та Сербії.
Транс-Ойл
Транс-Ойл бере своє коріння від американської компанії Trans-Oil, засновником якої є Джеймс Келлі - великий американський бізнесмен, який заснував компанію в 1950-х роках. Після розвалу СРСР, Транс-Ойл почав діяльність у сфері агроторгівлі в Україні та Молдові. Штаб-квартира компанії розміщена в Женеві (Швейцарія). Компанія багато років вибудовувала і зміцнювала свої зв'язки з провідними банківськими та фінансовими установами в Швейцарії, США, Канаді. Транс-Ойл побудувала перший зерновий навантажувальний термінал у Молдові, і він багато років слугує основною платформою для виходу зерна і рослинних олій з Молдови на міжнародні ринки. Також компанія володіє найбільшим у Сербії заводом з переробки олійних культур, а також зерновими та логістичними структурами. До Ради Директорів Групи входить колишній посол США в Молдові - пан Асіф Чодрі. Наразі в Групі працює понад 2800 осіб, а обсяг продажів становить $2.3 млрд.
Подібний успіх був би неможливий без тісної співпраці зі світовими фінансовими структурами. Усі ми розуміємо, що будь-який великий бізнес - це не тільки про прибуток, а й про постійне розширення, розвиток, інновації, під які необхідні інвестиції. Так, будівництво перших активів Транс-Ойла фінансувалася Overseas Private Investment Corporation, нині відома як Development Finance Corporation - американський банк розвитку, засновником якого є Уряд США. Транс-Ойл є першою і єдиною компанією, яка отримала фінансування від цієї організації в Молдові.
Група Транс-Ойл упродовж десятиліть є позичальником безлічі європейських і американських банків, які детально аналізують її діяльність, зокрема й щодо можливої діяльності в рф. Також, аудит Групи проводиться міжнародною компанією великої четвірки - KPMG. Аудиторські звіти публікуються на сайті Транс-Ойл. Компанія є визнаним лідером у галузі корпоративного управління та транспарентності діяльності.
У 2019 р., і надалі, у 2021 р., Транс-Ойл розмістив євробонд у розмірі $500 млн. Такий фінансовий інструмент є знаком вищої якості, що був наданий міжнародним фінансовим ринком, і дорівнює позиції лідерів українського зернового ринку - Кернел і МХП. У процесі розміщення євробонду, діяльність компанії була детально проаналізована юристами, аудиторами та інвестиційними банкірами, які підтвердили відповідність діяльності Групи усім світовим нормам і стандартам бізнесу.
Одним з акціонерів компанії виступає американський фонд інвестиції OakTree Capital Management, що має $192 млрд під своїм управлінням.
Серед інвесторів OakTree можна знайти 65 зі 100 найбільших пенсійних фондів у світі, а також 15 суверенних фондів. Oaktree є частиною Brookfield - найбільший у світі канадський фонд альтернативних інвестицій, чиїми найбільшими акціонерами є Пенсійний Фонд Канади, а також Пенсійний Фонд Вчителів Канади.
Однак, і ось тут ми підходимо до найцікавішого, що й стало приводом для звинувачень, - основним акціонером Групи є Важа Джаші - американець (громадянин США) грузинського походження, який, нехай вибачить нас читач за гумор, мав необережність народиться в СРСР. І хоча він із самого дитинства проживає в США, здобув там освіту, його історичний зв'язок із СРСР послужив "непоганим" приводом для звинувачень у зв'язках із рф. І це при тому, що немає жодного офіційного підтвердження наявності у нього там бізнесу, активів, нерухомості або ж сплати податків.
У чому ж справа? Чому жодна світова консалтингова, фінансова, інвестиційна структура не побачила зв'язку Джаші з рф, а в Україні побачили? Тут варто поставити запитання - а хто побачив?
Боротьба за термінал
На початку лютого 2023 р. американські фонди Argentem Creek Partners і Innovatus Capital Partners оголосили про початок процедури банкрутства компанії Olimpex Coupe International (входить до складу GNT Group), що управляє зерновим терміналом "Олімпекс Купе Інтернешнл" в Одеському морському торговому порту.
За словами самих кредиторів, рішення подати заяву про банкрутство Olimpex Coupe International було зумовлене "нездатністю GNT погасити борг перед кредиторами, істотними недоліками в управлінні, прозорості та розтратою активів...". При цьому, як виявилося згодом, під розтратою можна розуміти й навмисне виведення активів (переоформлення) на третіх осіб, що, звісно ж, значно знижує ймовірність належного погашення боргових вимог кредиторів. Власне, сума самих боргів (зараз ідеться виключно про кредити та відсотки перед згаданими вище американськими фондами) за різними оцінками становить близько $142 млн.
При чому оцінка вартості самого зернового терміналу "Олімпекс Купе" коливається зі слів і самої GNT, і незалежних експертів від $176,6 до 350 млн. Але, що дивно, це тільки для випадків, коли необхідно взяти позику, а для випадків, коли йдеться про погашення кредитів або виведення терміналу з під застави, його вартість різко... зіщулюється - так, половину терміналу реалізували в лютому 2023 року за $3,6 млн. Тобто, можемо припустити, що вартість всього терміналу складає $7,2 млн, що, погодьтеся, значно скромніше навіть за мінімальну оцінку в $176 млн.
Та й сама процедура продажу викликає безліч запитань. Як виявилося бенефіціари "Олімпексу" Володимир Науменко і Сергій Гроза через інші підконтрольні їм компанії взяли кредит у банку "Південний" на суму $17,5 млн під заставу майна компаній групи GNT, зокрема й половини зернового терміналу в Одеському порту. Такі дії було вчинено всупереч угоді між Argentem Creek Partners і GNT, яка забороняє передачу майна терміналу в заставу, а також всупереч рішенню суду від січня 2023 року, яким було накладено арешт, зокрема, і на термінал. Далі в розпал суперечки за термінал з американськими кредиторами банк "Южний" ініціював процедуру звернення стягнення, серед іншого, на половину зернового терміналу компанії "Олімпекс Купе", що належить групі GNT, шляхом продажу цього активу іншій особі. І це незважаючи на те, що строк основного зобов'язання за кредитом мав настати лише 31 липня 2024 року.
Покупцем виступила така собі ТОВ "Санолта Корм" із групи Sunolta (зареєстрована 02.07.2020).
Вона якимось чином змогла придбати навіть майно, що перебуває під арештом згідно з рішенням суду. Далі ж "Санолта Корм" відчужує половину зернового терміналу "Олімпекс" (IV черга будівництва) на користь ТОВ "АТОЛЛО ГРАНУМ" за майже символічні 163,2 млн грн. І, ще один нюанс, який, напевно, вже й не здивує читача, "АТОЛЛО ГРАНУМ" також пов'язана з групою Sunolta.
Єдиним акціонером "Аттолло Гранум" є естонська Sunolta OU, а бенефіціаром - Тетяна Коваленко. Адреса реєстрації компанії схожа на адресу зернового терміналу "Олімпекс", тобто м. Одеса, площа Митна, будинок. 1/1. Первинним акціонером ТОВ "АТТОЛЛО ГРАНУМ" був Афонін Сергій, а 6 квітня 2023 року 100% прав на компанію придбала Sunolta OU. ТОВ "Аттолло Гранум" не володіє іншим майном, крім половини зернового терміналу "Олімпекс" (IV черга будівництва). Придбання цього майна є предметом розслідування правоохоронних органів та оскарження в суді.
Уся ця епопея розгорталася на тлі міжнародних і вітчизняних судових позовів, результатом яких стала заборона на здійснення будь-яких дій з майном терміналу - ще до його першого продажу. Цю заборону було підтверджено рішенням Високого суду Англії та Уельсу від 14 січня 2023 року. У своєму рішенні суд підтвердив наказ про заморожування майна боржника (GNT) по всьому світу. Після тривалого розгляду, англійський суд дійшов висновку, що Науменко і Гроза виводили активи і ховали їх по всьому світу. Кредитори домоглися рішення суду, що дає їм змогу проводити пошук уже виведених активів і запобігти новим зазіханням. Крім того, рішенням суду в Україні було призначено арбітражного керуючого, який, однак, зіткнувся з протидією з боку нового (старого?) керівництва терміналу.
І ось коли американським інвесторам Argentum Creek Partners та Innovatus Capital Partners все ж вдалося довести свої права на термінал (чи остаточно, чи на них іще чекають сюрпризи?), і з'являється Група Транс-Ойл. 24 квітня 2024 року року ця компанія "уклала договір оренди та управління портовим терміналом "Олімпекс" із арбітражним керуючим цього терміналу". Компанію обрали як сумлінну та таку, що має досвід управління подібними активами. Серед іншого згідно з договором, підписаним між Транс-Ойл і американськими інвесторами, компанія зобов'язалася докласти зусиль з оцінки поточної операційної та фінансової ситуації "Олімпексу" і щодо запобігання розтрати активів колишніми власниками!
Здавалося б - термінал тепер у руках тих, хто може ним ефективно управляти. Але не тут-то було. Комусь, цілком ймовірно, дуже не сподобалося, що Транс-Ойл оцінюватиме фінансову ситуацію і докладатиме зусиль для запобігання розтрат. І цей хтось вирішив розіграти карту співпраці з рф.
До речі, в момент варварського нападу рф на Україну, Транс-Ойл припинив усі закупівлі зерна в рф і з лютого 2022 р. не закупив жодної тонни зерна в росії. У листопаді 2023 р. в результаті російської терористичної атаки дронами і ракетами, був пошкоджений зерновий термінал на Дунаї, що належить Групі Транс-Ойл - Ренійський Елеватор.
Крім того, Транс-Ойл активно допомагав біженцям з України, надаючи добре оплачувану роботу за фахом. Цей процес був координований спільно з місією UNDP (Програма розвитку Організації Об'єднаних Націй) у Молдові. На даний момент, Транс-Ойл надав кваліфіковану і добре оплачувану роботу понад 100 біженцям з України (близько 7% від загального числа співробітників компанії в Молдова).