Політсила, яка стала життєздатною, маючи в своїх лавах десятки випадкових людей, за допомогою одного єдиного образу - образу простого історика з кіно. Історика, якого зіграв Володимир Зеленський. І вже зовсім неважливо, коли, насправді, почалася виборча кампанія найвідомішого коміка в країні - з релізу кінокомедії або з дати офіційного старту президентських перегонів. Важливо, що "кіно" стало невід'ємною частиною життя країни. А Володимир Зеленський грає свою найважливішу роль.
Події останніх днів
За більш ніж півроку при владі Володимиру Зеленському вдалося опинитися в центрі багатьох суперечливих подій. Скандальна політична кампанія, телефонна розмова з Дональдом Трампом, що стала спусковим гачком для початку процесу імпічменту американського президента, нормандські переговори на межі "червоних ліній" і, звичайно ж, суперечливі обміни ув'язненими з Російською Федерацією.
Без перебільшення подією останніх днів став обмін полоненими. Росія через підконтрольні квазі-республіки, повернула Україні 76 утримуваних, натомість в ОРДЛО повернулися 124 людини. В обмінний список від України увійшли і обвинувачені у розстрілі 48 осіб в 2014 році під час Майдану "беркутівці" Сергій Зінченко, Павло Аброськін, Олег Янішевський, Олександр Маринченко та Сергій Тамтура.
Видача "беркутівців" викликала суспільний резонанс. Зеленського звинувачували в зраді цінностей Майдану, інші ж - підтримували обмін будь-якою ціною. Так чи інакше, склалася непроста ситуація "чиє горе важливіше" - тих, хто чекає додому живих або тих, хто чекає правосуддя для загиблих. І це стало гірким "післясмаком" останнього обміну.
Перший обмін Зеленського також супроводжувався скандалом. У вересні Україна видала Росії Володимира Цемаха, підозрюваного в причетності до краху Боїнга МН17 в 2014 році, незважаючи на застереження західних партнерів. Тоді в Україну повернулося 35 ув'язнених, включаючи Олега Сенцова.
В образі
"Я віддав би 100 беркутівців за одного живого ...", - сказав Зеленський.
На відео, де Зеленський зустрічає звільнених українців, відображені кадри, як Президент розплакався. Ця деталь ясно розкриває образ, який Зеленський будує в політиці. Президент, який з'являється, в прямому ефірі в армійському одязі, бо "щойно з фронту"; Президент, що пускає скупу чоловічу сльозу в сентиментальний момент; Президент, який влаштовує публічну прочуханку "містечковим феодалам"; Президент, який хоче подивитися в очі Володимиру Путіну. І нарешті, Президент, який хоче, щоб йому аплодували. Питання лише в тому, хто публіка?
Популізм стає трендом в усьому світі. Політики, які приходять до влади завдяки креативним кампаніям, технологіям, таргетуванню, протиставляючи і нацьковуючи соціальні групи в суспільстві - це загальна тенденція, як змінюються політичні цикли, принаймні, в Європі. Різниця в тому, що в кожному суспільстві свої больові точки, свої цінності, які склеюють людей в один народ, свої наративи, які, як маятники громадської думки. І Україна - не виняток. Не секрет, що обкласти владу красним слівцем - вельми поширена "фішечка" серед українців, як сказали б в команді "Зе". Такий собі "захисний механізм", порочне коло жертви, що дозволяє повільно зняти з себе відповідальність. Тому полум'яна промова історика з кіно відгукнулася в мільйонах сердець українців.
"Математика у вас цариця наук, а історія, як ти сказав? Херня собача? А потім ми дивуємося, чому наші політики приходять до влади і роблять одні й ті ж помилки ...", - це цитата того самого простого історика, який став Президентом в кіно. Зеленського в образі історика.
Минуло трохи часу, щоб зрозуміти, що як в кіно - не буде. І напередодні саміту "нормандської четвірки", Зеленський, вже в "образі" Президента в інтерв'ю американському виданню TIMES скаже наступне: "Я нікому не довіряю. Я скажу вам чесно. Політика неточна наука. Ось чому в школі я любив математику. Все в математиці було ясно для мене. Ви можете вирішити рівняння зі змінною, з однією змінною. А тут одні змінні, в тому числі, політики в нашій країні. Я не знаю цих людей. Я не можу зрозуміти, з якого тіста вони зроблені. Ось чому я думаю, що ніхто не може мати ніякої довіри. У кожного просто є свої інтереси".
Плюси
Володимир Зеленський ніколи не був залучений в політику. Всі його гріхи - це "дитячі" офшори, скандальні жарти в стилі наруги над роялем. Для політики - він чистий. Це не спрацює на руйнування, цим можна трохи позлити, не більше. У його минулому немає жодної авантюри настільки цинічної і підшкірної, чим не можуть "похвалитися" навіть деякі постмайданні лідери. Для Зеленського - це, звичайно, плюс. До того ж, за минулий рік Зеленський помітно виріс, як політик. Хоча емоції часто зашкалюють, погляд розгублений, застереження "за Фрейдом" видають недосвідченість, а ще залишилися образи на Порошенка, образи на журналістів - вразливість і крайнє здивування, що все працює не так. Не так, як здавалося. Все не так, як в кіно. У будь-якому разі, все не так, як в шоу-бізнесі. У цьому сенсі, Зеленському не вистачає цинізму Андрія Богдана - глави Офісу Президента. Тож той факт, що ми спостерігаємо особистий прогрес Зеленського, а не прогрес країни - це мінус.
Минулої новорічної ночі Володимир Зеленський з'явився з поздоровленням на одному з телеканалів замість тодішнього Президента Петра Порошенка ще будучи коміком. Тоді Зеленський і оголосив, що зібрався в президенти. Сьогодні Володимир Зеленський вперше привітає українців вже як лідер цієї країни. З новим роком, з новим слугою народу!