“У перспективі 5 років Україна має шанс створити ринок ф’ючерсних контрактів на агропродукцію приблизно у розмірі 8 млрд доларів, а по енергоносіях (насамперед, електроенергія та природний газ) — в обсязі понад 20 млрд доларів”, — наголосив Т.Хромаєв.
Як він уточнив, важливою передумовою розбудови товарного біржового ринку є наявність правового поля. Зараз очікує на розгляд парламенту законопроект №7055 “Про ринки капіталу та регульовані ринки”, який замінить застарілі закони. Мета законопроекту — комплексне регулювання питань функціонування регульованих ринків у відповідності до директив ЄС, а саме — запровадження чотирьох видів регульованого ринку: фондового, товарного, грошового та ринку дериватів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Україні запропонували змінити правила біржової торгівлі
“Цим законопроектом похідним фінансовим інструментам надається чіткий юридичний статус і, відповідно, дається „зелене світло“ для запуску ринків таких інструментів в Україні. Документ суттєво розширює перелік фінансових інструментів, якими може користуватися бізнес. Наведу аналогію: ми хочемо, щоб в супермаркеті з назвою „Фондовий ринок“ було більше товарів, і щоб у кожного з них був сертифікат якості”, — зазначив Т.Хромаєв.
Голова НКЦПФР висловив надію, що український ринок стане частиною глобального ринку.
“Розвиток товарного біржового ринку збільшить можливість бізнесу управляти своїми ризиками та надасть ширші можливості учасникам товарних ринків, насамперед, ринків агро- та енергопродукції. Адже цінові коливання є вагомим ризиком не лише для бізнесу, а й для економіки”, — зауважив посадовець.