КИЇВ. 7 серпня. УНН. Приватне (товарне) кредитування, що практикується іноземними корпораціями, стало особливо актуальним для українського бізнесу після масової ліквідації українських банків. Але, на відміну від банків, система кредитування у корпорацій зовсім інша - як приватні компанії, вони можуть собі дозволити кредитувати кого захочуть, включаючи "чорний" бізнес, який ігнорує сплату податків і повернення боргів. На прикладі американського гіганта Cargill, що влаштувався в Україні з 90-х років, УНН спробував розібратися, чим транснаціональні корпорації займаються в Україні протягом майже вже 30 років, чому їх звинувачують у знищенні українських банків, і як їхнім партнером стає токсичний бізнес, всупереч заявленим цінностям добросовісності.
Історія Cargill в Україні
Cargill у США заснували дві сім'ї: Каргілл і Мак-Міллан у 1865 році. З тих пір корпорація стала стрімко зростати і сьогодні позиціонує себе як одна з найбільших світових приватних компаній, що інвестують у харчове виробництво. Компанія проводить операції майже у 70 країнах світу. Займається продажами зерна, олії, цукру, какао-продуктів, яловичини, свинини, м'яса індички та ін. Крім того, компанія є і великим виробником сільськогосподарської продукції.
Тож не дивно, що така велика сільгоспкорпорація не обійшла стороною українські чорноземи. Перші поставки агропродукції Cargill здійснював ще за часів Радянського Союзу. А після його розвалу і зовсім - влаштувався як у Росії, так і в Україні.
На сайті корпорації зазначено, що у 1991 році українська "дочка" Cargill створила спільне підприємство з дослідним інститутом у Дніпропетровській області. З 1995 року почала будівництво і придбання заводів з переробки олійних культур. У 2016 році "Cargill Україна" уклала договір на будівництво терміналу у порту "Південний".
Однак на сайті не згадується про те, що американська корпорація мала безпосереднє відношення до "Дельта Банку", згодом визнаного банкрутом, і "Укрлендфармінгу", чиї проблеми не припиняються дотепер. Говорити про причетність Cargill до проблем двох партнерів - не доводиться. Але і про зразкову діяльність корпорації - також.
Головний кредитор українських банків став їх ліквідатором
"Борги перед американською компанією Cargill можуть стати причиною ліквідації кількох українських банків", - такий матеріал українські ЗМІ опублікували у 2009 році. І виявилися частково правими.
"За даними оцінок, фінансовий підрозділ Cargill активно кредитував українські банки і компанії (видано кредитів на загальну суму понад 1 млрд доларів) і є безперечним лідером серед всіх американських кредиторів. Відомо про співпрацю Cargill Financial Services з банками "Аваль", "Укрпромбанк", "ПУМБ", "Мрія", Донгорбанк, "Індекс-Банк", "Внєшторгбанк", "Фінанси і Кредит", "Родовід Банк", "Кредит-Дніпро", "Форум", "НРБ", "ОТП", а також такими компаніями, як "МКС" і "КОНТІ", - повідомляли тоді журналісти.
З перерахованих банків "на плаву" залишився мабуть тільки "Аваль", і то, ймовірно, через своєчасної продажу іноземцям, і "ПУМБ" - через те, що належить не "статистичному" українцеві, а найбільшому бізнесменові - Рінату Ахметову, з усіма його можливостями. У той же час, "Кредит-Дніпро" іншого бізнесмена - Віктора Пінчука у 2019 році ще продовжував оскаржувати ліквідацію свого банку. Збіг чи ні - питання риторичне. Але найтоксичнішим для репутації Cargill виявився "Дельта Банк".
Виведення з "Дельта Банку" 100 млн доларів
Один із найбільших банків України з 500 тис. клієнтів "Дельта Банк" не став винятком "банкопаду", керованим тодішньою главою НБУ Валерією Гонтаревою. Нечувані часом суми згорали просто на очах у розгублених і шокованих вкладників, яким замість їхніх заощаджень - пропонували видати гарантовані державою 200 тис. грн. Скільки людей збанкрутувало, втратило свої гроші і залишилося ні з чим - важко навіть уявити. Але в Україні, як відомо, усі рівні перед законом, але деякі "рівніші".
За місяць до входу тимчасової адміністрації у "Дельта Банк" свої гроші почав виводити звідти Cargill. Звідки така поінформованість - здогадатися не складно. Ні для кого не секрет, що Cargill в Україні - під опікою американського посольства, який, на відміну від українських вкладників, був, схоже, краще поінформований про плани Нацбанку.
Cargill вдалося вивести частину активів, щоб повернути свій внесок в капітал "Дельта Банку".
Група робила внески у капітал банку, але в якийсь момент зрозуміла, що ситуація стала нагадувати штопор, з якого "Дельта" вже не вийде. Тому вона нишком забрала скільки могла, залишивши напризволяще численних клієнтів "Дельта Банку". Основним з них є держава - тобто, громадяни України ", - писав тоді журналіст Сергій Лямець.
Шлейф "Дельта Банку" тягнеться за Cargill і досі. Він намагається обернути на свою користь активи банку, зокрема відомі в Україні соки "Галичина". Паралельно Cargill прагне зайняти вагому нішу на агроринку, видаючи приватні товарні кредити фермерам. І тут відразу дві сторони медалі: з одного боку українські фермери потребують обігових коштів, з іншого боку - такі кредити можуть закінчуватися катастрофою і банкрутством в разі "непокори". До того ж, велике питання - кого насправді кредитує Cargill: "білий" бізнес або "чорний"?
Саrgill не цікаво рятувати український бізнес, перш за все він думає про себе
З реєстру судових рішень відомо, що Cargill жорстко карає фермера за прострочення. Крім основного боргу Cargill вимагає через суд пеню, 20% штрафу, 30% річних, інфляційні втрати, не рахуючи судового збору. Якщо фермер брав у Cargill трохи більше 645 тис. грн і не виконав зобов'язання, віддавати йому доведеться вже понад 1 млн гривень. І це реальний приклад з життя.
"Транснаціональні компанії перш за все зацікавлені в українських активах, у примноженні цих активів, як одному з ключових показників бізнесу, а не в порятунку інших компаній", - пояснює економіст Андрій Новак.
"Головна мета транснаціональних компаній - оптимізація свого прибутку, що може йти у розріз з національними інтересами країни в цілому", - підтверджує експерт Інституту суспільних досліджень, економіст Павло Вернівський.
"Фінансуючи аграрний бізнес, Cargill, думаю, стає співвласником або співінвестором. Це законний спосіб стати співвласником компанії через кредитування. І в такий спосіб, думаю, міжнародні фінансові структури намагаються заволодіти аграрним комплексом України - найціннішим, що сьогодні має Україна", - говорить банківський експерт Арсен Маринушкін.
У той же час, контроль за іноземним капіталом в Україні має здійснювати держава, вважає економіст, банківський експерт Віктор Медведь.
"По суті, у нас відсутнє законодавче регулювання участі міжнародного капіталу у галузях промисловості України, що, по суті, може ставити під загрозу ті чи інші чинники стабільності держави", - говорить він.
Також існує ризик, що своїм приватним кредитуванням транснаціональні корпорації, включаючи Cargill, підтримують "чорний" сектор АПК. Кредитуючи фермерів, яким відмовили банки через неблагонадійність або непрозору фіндіяльність, вони підтримують тіньову економіку, з якою так старанно, нібито, бореться держава.
"Звичайно, є трейдери, які працюють у тіньовому форматі - купують за готівку, мають контакти з так званими "скрутками" (ПДВ - ред), які формують фіктивний податок на додану вартість, підписують фіктивні договори і проводять всі ці оборудки - таке є і вони фінансують саме тіньових фермерів", - говорить Президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко.
На підтвердження таких слів може служити той факт, що Cargill видає приватне фінансування структурам, підконтрольним компанії KSG Agro. За інформацією УНН, товарний кредит від Cargill отримав у тому числі "Рантьє", який, нібито, числиться у "чорних" списках банків. Цю структуру, судячи з інформації з реєстру судових рішень, дійсно важко назвати сумлінною.
"Згідно з повідомленням про вчинення кримінального злочину ТОВ "Рантьє", щоб уникнути зобов'язань перед кредиторами, здійснило відчуження своїх основних фондів на користь афілійованої особи.. Також заявник зазначає, що службові особи ТОВ "Рантьє" при передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ "Стронг-Інвест" занизили його вартість більше ніж у 50 разів, що свідчить про заниження вартості об'єкта оподаткування", - повідомляється у матеріалах кримінальної справи про "Рантьє".
Також цій компанії дорікають через фіктивні операції і умисне ухилення від сплати податків.
Можливо подібні б компанії і перестали існувати в Україні, якби не "підживлення" з боку американської корпорації. Але керівників України такий стан справ, схоже, не бентежить. У січні цього року Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна зацікавлена у збільшенні інвестицій Cargill в АПК.
"Ми будемо раді співпраці з Cargill Financial по запуску інструментів кредитування фермерів для збільшення врожайності та придбання нової агротехніки", - зазначив він.
Не виключено, що в Офісі Президента просто не проводили аналіз того, кого саме і як кредитує Cargill. Адже, складно припустити, що Президент готовий закрити очі на підживлення "чорного" сектора АПК.
Паралельно з "чорним" сектором Cargill фінансує Кабмін
Втім, лояльне ставлення до Cargill може пояснюватися і тим, що Кабмін сам вдається до їхніх послуг, причому на взаємовигідних умовах. Рік тому уряд України доручив Міністерству фінансів залучити два кредити від Cargill Financial Services International: 100 млн євро на два роки під 5,15% річних і 150 млн євро на п'ять років під 6,25% річних. Тобто, цього року Україна повинна платити Cargill за користування їх грошей приблизно 15 млн доларів.