“По-перше, конфлікт інтересів виникає лише там, де є державні фінанси. А тут мова про те, що організатором турніру — фіналу ЛЧ-2018 була Українська асоціація футболу (на той час ФФУ — ред.), яка є самоврядною організацією і перебуває на самофінансуванні.
На скільки мені відомо, тоді кошти виділялися лише на державний об’єкт — НСК "Олімпійський" і на приведення тої частини міста в належний стан. Тобто, на ФФУ кошти не переказувалися. Якщо ж Павелко не був отримувачем бюджетних коштів — то і мови про конфлікт інтересів бути не може, і немає значення голосував він чи „за“, чи „проти“ чи утримався”, — пояснив він.
Крім того, у таких звинуваченнях з боку НАЗК політолог вбачає політичне підґрунтя.
“По-перше, це робиться заднім числом, по-друге, я думаю, що йде боротьба за Асоціацію футболу, бо це серйозна індустрія із серйозними фінансами. Також вплив футболу на політику великий, і певно, комусь, хто хоче бути в політиці, дуже кортить контролювати цю сферу”, — додав Цибулько.
Нагадаємо, НАЗК викликало Павелка для дачі пояснень з приводу голосування за пакет законодавчих змін, які ВР прийняла у березні 2018 року. І які стосувалися виконання Україною взятих на себе перед УЄФА зобов’язань щодо гарантій проведення фінального матчу ЛЧ-2018 на НСК “Олімпійський”.