Після скандалу з викриттям хабарників серед працівників Бюро економічної безпеки звучать пропозиції провести аудит кримінальних проваджень, які розслідує БЕБ в тому числі на предмет тиску на бізнес. Втім, як розповів в ексклюзивному коментарі УНН Юрист Олег Шрам, українське законодавство не передбачає такого механізму щодо окремих кримінальних справ. Натомість існують інші інструменти перевірки законності розслідувань, які можуть дозволити виявити безпідставні провадження та процесуальні порушення, пише УНН.
Чинним КПК і відповідними нормативними положеннями про прокуратуру не передбачено такого поняття, як аудит кримінального провадження. Є можливий варіант перевірки прокурорами стану досудового розслідування у кримінальних провадженнях, перевірки законності, дотримання питань законності в кримінальних провадженнях і так далі, але аудит – це дещо інше"
За словами юриста, закон дійсно передбачає аудит діяльності БЕБ як інституції, однак такий механізм не стосується аналізу конкретних кримінальних проваджень і не може передбачати втручання у процесуальні рішення слідчих чи прокурорів.
Що можна перевірити на практиці
Шрам пояснює, що процесуальні керівники у кримінальних провадженнях та керівники органів досудового розслідування можуть провести перевірку окремих категорій справ.
Керівники підрозділів детективів і прокурор можуть перевірити всі кримінальні провадження чи певну категорію, проаналізувати їх і прийняти відповідні процесуальні рішення. Це єдиний варіант, який можливий з цього питання
При цьому оцінювати законність дій слідчих, за словами юриста, можуть лише визначені законом посадові особи – керівники органів досудового розслідування, керівники підрозділів детективів, прокурори та керівники прокуратури.
На думку юриста, в заявах експертів чи депутатів про необхідність проведення аудиту кримінальних проваджень, які розслідує БЕБ, найімовірніше, йдеться саме про перевірку законності кримінальних справ.
Водночас експерт нагадав, що прокурори, відповідно до законодавства вже здійснюють процесуальний нагляд за кожним кримінальним провадженням. Саме вони погоджують клопотання до слідчих суддів, перевіряють обґрунтованість слідчих дій та мають право скасовувати незаконні рішення детективів.
В Україні вже існують подібні механізми
Юрист нагадав, що прокуратура вже застосовувала подібні підходи щодо справ, які стосуються бізнесу. Зокрема, в межах ініціативи "СтопТиск", започаткованої Офісом генерального прокурора, правоохоронці розглядали скарги підприємців та перевіряли окремі кримінальні провадження на предмет законності.
Крім того, ОГП раніше повідомляла про перевірку десятків тисяч кримінальних проваджень щодо бізнесу.
Вони заявляли, що перевірили близько 26-29 тисяч кримінальних проваджень, які стосувалися бізнесу, і близько 9 тисяч проваджень, які були безпідставними, закрили
Саме тому, на його думку, перевірка справ БЕБ є цілком реальною, однак потребуватиме часу.
Які порушення можуть бути виявлені
Говорячи про потенційні результати такої перевірки, Шрам виділив кілька найбільш поширених проблем, які можуть свідчити про порушення під час досудового розслідування.
Перш за все, йдеться про вихід за межі предмета кримінального провадження.
Внесено по одному факту, а розслідують усе, що можна. Це вихід за межі предмета досудового розслідування
Ще однією поширеною проблемою є ситуація, коли слідство триває навіть за відсутності достатніх даних про подію злочину або його склад.
За словами юриста, інколи правоохоронці проводять обшуки, арешти майна, вилучення документів та інші слідчі дії, не встановивши базового факту – чи існувало взагалі кримінальне правопорушення та чи має до нього відношення конкретний суб'єкт господарювання.
Окремої уваги, на думку Олега Шрама, заслуговує питання законності застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Йдеться про арешти майна, отримання доступу до банківської таємниці, вилучення документів, призначення перевірок та інші інструменти, які можуть суттєво впливати на роботу підприємств.
Нагадаємо
За інформацією Генерального прокурора Руслана Кравченка, у двох окремих кримінальних провадженнях викрито старшого детектива територіального управління БЕБ у Київській області та аналітика центрального апарату Бюро, які використовували службове становище для отримання неправомірної вигоди.
Один, за даними слідства, вимагав 15 тисяч доларів у чоловіка, який раніше фігурував у справі щодо виготовлення та збуту підроблених грошей, за те, щоб не притягнути його повторно до кримінальної відповідальності. Інший - пообіцяв представниці підприємства посприяти у видачі ліцензії на зберігання пального через свої зв’язки у податковій службі за 2 тисячі доларів.
Система, яка має захищати економіку держави, не може бути місцем для тих, хто намагається використати посаду для власного збагачення
Народні депутати, опитані УНН, заявили про необхідність аудиту кримінальних проваджень, які розслідує БЕБ на предмет їх замовності. Вони також вказують на необхідність перезавантаження і очищення правоохоронного органу.
Додамо
Показовим кейсом для перевірки законності кримінальних проваджень, які розслідує Бюро економічної безпеки, може стати низка кримінальних проваджень проти авіаперевізників. Як повідомляв УНН, БЕБ розслідує низку справ щодо щонайменше п'яти українських авіакомпаній, серед яких МАУ, "Авіакомпанія Константа", "Урга", "Н3ОПЕРЕЙШІНС" та "Скайлайн". Ці авіаперевізники беруть повітряні судна в лізинг за кордоном у компаній нерезидентів України. В Бюро переконані, що авіакомпанії мали б сплачувати в Україні роялті, тобто збір, який стягується за користування інтелектуальною власністю. При цьому абсолютно ігнорується той факт, що транспорт не є інтелектуальною власністю, а між Україною та низкою країн діють Конвенції щодо уникнення подвійного оподаткування. Відповідно до цих угод, українські компанії сплачують податки саме за лізинг і в тих країнах, резидентами яких є компанії-лізингодавці.
Саме на цій, не підкріпленій законодавством, правовій конструкції базуються кримінальні провадження за ухилення від сплати податків. Однак проблема полягає в тому, що така позиція суперечить як міжнародній практиці, так і судовим рішенням, які вже сформувалися в Україні.
Українські суди вже неодноразово розглядали аналогічні спори щодо оренди та лізингу транспортних засобів у нерезидентів і ставали на бік бізнесу, вказуючи, що лізинг транспорту – це не роялті.
Цю позицію поділяють і профільні юристи, податкові експерти та фахівці у сфері міжнародного оподаткування, опитані УНН. Вони наголошують, що міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування мають пріоритет над внутрішніми трактуваннями податкових органів, а лізингові платежі за транспорт не можуть прирівнюватися до роялті.
Саме тому кримінальні провадження щодо авіакомпаній дедалі більше нагадують не боротьбу зі злочинами в економічній сфері, а спробу створити штучний податковий спір через механізми кримінального переслідування.