Цитата
«Ми не виключаємо факт того, що російська федерація, шукаючи прості технічні рішення, здешевлюючи матеріали та налагоджуючи постачання компонентів-замінників, намагається налагодити виробництво даного баражуючого боєприпасу та зробити його масовим», - зазначив офіцер.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ручна пайка та побутова електроніка – Рувін про "надсучасні" російські снаряди
Серед змін у конструкції дрона аналітики Центру фіксують:
- принципово відмінну бойову частину, яка тепер начинена елементами ураження у вигляді вольфрамових кульок;
- заміну країни виробника силової установки (двигун MicroPilot UAV Flight Control Systems MD550 замість Mado MD550);
- модифікацію корпусу (на заміну цільнолитому застосовується композитний фюзеляж з наповнювачем по типу монтажної піни (раніше наповнювач нагадував соти);
- використання нового сервоприводу KST X30-12-165;
- використання блоку «Комета» російського виробництва у системі навігації.
Також у Shahed 136 встановлено російську гелієву батарею.
Втім, зазначив Андрій Рудик, новий Shahed 136/Герань-2 принципово не відрізняється від більш ранніх зразків, а виявленні відмінності мають косметичний характер і обумовлені прагненням здешевлення виробництва. До того ж спроби такого «імпортозаміщення» свідчать про дієвість міжнародних санкцій.
Додамо
Раніше зниження технологічного рівня ворожих БПЛА констатували експерти Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Директор КНДІСЕ Олександр Рувін повідомляв, що експерти виявили наповнювач корпусу, схожий на монтажну піну.
«Також знизилась і якість складання та монтажу вузлів електроніки», - зазначив він.
За його словами, фахівцями було проведено порівняльне дослідження частин та уламків «крилатих 200х», які рф застосовувала на початку повномасштабної військової агресії та які використовує нині. Експерти вивчали маркування, серійні номери та індекси виробів, характерні риси та особливості уламків та частин дронів, а також дані об’єктивного контролю. Крім того, проведено ряд хімічних досліджень матеріалів, з яких виготовлено корпус безпілотників щодо їх здатності впливати на дальність виявлення засобами радіолокації.
Серед базових і найбільш помітних розбіжностей – маркування та матеріали обшивки. Раніше на безпілотники іранського виробництва типу «Shahed» росіяни наносили маркування «Герань-2», що починались з літери «М». Останні зразки дослідження мають маркування з літерою «К» та нетипові для ударних серійні номери. Також об’єкти дослідження мають відмінності маркування, конструкції планера та застосування внутрішніх блоків, зокрема, навігаційних. Встановлено також низку відмінностей бойової частини, її уражаючих елементів та підривачів.
«Незмінним залишається наявність в ударному безпілотнику комплектуючих елементів іноземних компаній (Китай, Швейцарія, США, Ірландія, Тайвань тощо). Маркування певних компонентів свідчить про дату виробництва між 2020 і 2023 рр. Переважно – це мікроелектроніка подвійного призначення, що продається у вільному доступі через інтернет», - зазначив очільник КНДІСЕ Олександр Рувін.