Деталі
Один чоловік був убитий, а кілька поранено, коли поліція відкрила вогонь по групі, яка влаштовувала барикади в місті Моніва. Протестувальники по всій країні влаштовували акції протесту при свічках у ніч на суботу та в неділю, від головного міста Янгона до невеликих громад у штаті Качин на півночі та в найпівденнішому місті Кавтхаунг.
Сотні людей у місті Мандалай, у тому числі багато медичного персоналу в білих халатах, пройшли перед сходом сонця в знак “протесту на світанку”.
“Невдача військового режиму, наша справа, наша справа... Федеральна демократія, наша справа, наша справа”, — скандував натовп.
У деяких місцях до протестуючих приєднувались буддистські ченці, що тримали свічки, тоді, як деякі люди використовували свічки, щоб зробити форму трипальцевого салюту (символ протестного руху — ред.).
В неділю у місті Моніва поліція відкрила вогонь на ураження в натовп протестувальників.
“Снайпер, снайпер”, — кричали люди незабаром після того, як одному із чоловіков куля потрапила пострілом у голову, а потім пролунало ще більше пострілів.
Прессекретар хунти ніяк не прокоментував події, але раніше заявляв, що сили безпеки застосовували силу лише за необхідності. За останнім даними кількість загиблих після перевороту зросла принаймні до 248 осіб.
Військові в свою чергу заявили, що під час протестів двоє поліцейських були вбиті.
Реакція азіатських держав
Західні країни неодноразово засуджували переворот і насильство. Азіатські сусідні країни, які роками уникали критики один одного, також почали реагувати.
Президент Індонезії Джоко Відодо сказав, що “насильство має негайно припинитися”. Він закликав до термінового засідання регіональної групи Південно-Східної Азії, членом якої є М’янма.
Прем’єр-міністр Малайзії Мугідіддін Ясін підтримав цей заклик, заявивши, що він “вражений наполегливим застосуванням летального насильства проти мирного населення”. Сінгапур також висловив несхвалення.
Хунта заявляє, що вибори 8 листопада, на яких перемогла партія Су Чжі, були шахрайськими, а звинувачення відхилені виборчою комісією. Військові керівники пообіцяли нові вибори, але не призначили дати.
Лідер перевороту генерал Мін Аунг Хлаїнг відвідав у суботу острови Коко, один з найважливіших стратегічних пунктів М’янми, за 400 км на південь від Янгону, і нагадав представникам збройних сил, що їх головним обов’язком є захист країни від зовнішніх загроз.
Острови Коко знаходяться поблизу найважливіших у світі судноплавних шляхів, у водах, де Китай та Індія прагнуть спроектувати свою силу. Китай та Індія поки ніяк не коментують переворот та насильство у М’янмі.
75-річну Су Чжі, одного із лідерів протестного руху, яка нині знаходиться за гратами, звинувачують у хабарництві та інших злочинах. Її адвокат каже, що звинувачення сфабриковані.
Що було раніше
Масові протести у М’янмі тривають з початку лютого після того, як 1 лютого військові країни відсторонили від влади цивільне керівництво країни на чолі з Аун Сан Су Чжі та оголосили надзвичайний стан, який триватиме протягом року.
Аун Сан Су Чжі та президент країни Він М’їн перебувають під арештом. Військові обґрунтовували свої дії заявами про маніпуляції на парламентських виборах в листопаді, на яких перемогла партія Су Чжі. Міжнародні спостерігачі називали вибори вільними і чесними. У низці країн світу засудили переворот і вимагають звільнення арештованих політиків.
Близько 37 журналістів було заарештовано, в тому числі 19, які залишилися під вартою, повідомив у вівторок офіс ООН з прав людини в Женеві.
Військова хунта М’янми відключила Інтернет у деяких містах і заборонила випуск газет.