“Нещодавнє рішення КСУ суттєво ускладнило процес аналізу фінансових звітів політичних партій. Так, НАЗК втратило право спрямовувати запити про надання інформації до підприємств та фізичних осіб, а отже й повноцінно верифікувати інформацію у звітах”, — йдеться у повідомленні.
Зазначається, що раніше НАЗК могло з’ясувати, чи відповідають дані у звітах політичних партій їхнім фактичним надходженням та витратам, зокрема завдяки запитам до підприємств та фізичних осіб.
Окрім того, НАЗК, як повідомляється, не може перевіряти через запити інформацію, яку політичні партії надсилають щоквартально: звіти про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру.
“Через рішення Конституційного Суду України 27 жовтня, робота НАЗК лишається заблокованою. НАЗК позбавлено можливості проводити повні перевірки декларацій, складати протоколи про адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією, здійснювати перевірки організації роботи із запобігання корупції в державних установах тощо”, — додається в повідомленні.
Нагадаємо, Національне агентство з питань запобігання корупції направило до судів клопотання про закриття провадження у 62 справах через рішення КСУ від 27 жовтня.
Раніше Конституційний суд України визнав такою, що не відповідає Конституції України, статтю 366-1 ККУ, яка передбачає відповідальність за брехню в декларації. Доступ до реєстру е-декларацій був закритий.
29 жовтня було екстрено скликано засідання РНБО. Секретар РНБО Олексій Данілов заявив, що низка останніх подій, пов’язаних з рішенням КСУ, дає вагомі підстави вважати, що існує цілісний план, спрямований проти основ української державності. Президент Володимир Зеленський закликав правоохоронців встановити всі деталі, які привели до рішення КСУ.
29 жовтня Кабмін ухвалив розпорядження, яким зобов’язав НАЗК невідкладно відновити доступ громадянам до реєстру декларацій.
Президент Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроект, яким пропонує звільнити всіх суддів КСУ, які прийняли відповідне рішення від 27 жовтня, та після цього почати процес відбору нових суддів. Згодом до нього подали альтернативи, зокрема і голова Верховної Ради Дмитро Разумков.