“Не дотримались вимог закону депутат Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Кулагін Олексій Володимирович, депутат Ужгородської міської ради Закарпатської області Волошин Іван Іванович та голова Білгород-Дністровської міської ради Одеської області Гінак Алла Федорівна”, — повідомили у НАЗК.
Так, повідомили у НАЗК, за результатами перевірки декларацій Олексія Кулагіна за 2016 та 2017 роки було встановлено, що депутат не задекларував отримані ним страхові виплати, дивіденди, не вказав свій дохід, а також дохід дружини у вигляді повернення фінансової допомоги, недостовірно вказав суму доходу дружини від відчуження нерухомого майна та свій і дружини дохід від зайняття підприємницькою діяльністю.
“Загальна сума встановлених недостовірних відомостей за результатами перевірки декларації посадовця за 2016 рік становить понад 20 млн грн, а за 2017 рік — понад 2,9 млн”, — йдеться у повідомленні.
Також за результатами опрацювання декларації НАЗК встановило, що Іван Волошин не вказав у декларації за 2016 рік вартість придбаного ним у звітному році автомобіля, а також отриманий ним дохід від надання майна в оренду. Також не вказав дохід члена сім’ї як самозайнятої особи та страхові виплати.
Загалом встановлена сума недостовірних відомостей на понад 1,48 млн грн.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: НАЗК склало топ порушень за травень: у рейтингу два нардепи
“Алла Гінак, подаючи декларацію за 2017 рік, не вказала вартість на дату набуття земельної ділянки, а також дохід, який отримала від продажу земельної ділянки. Сума встановлених недостовірних відомостей становить 811 тис. грн”, — повідомили у НАЗК.
Про виявлені ознаки кримінальних правопорушень Національне агентство повідомило Національну поліцію.
Нагадаємо, відповідальність за декларування недостовірної інформації на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб встановлена статтею 366 — 1 Кримінального кодексу України.
Національне агентство також зазначає, що затвердження обґрунтованого висновку та направлення його до спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції не означає визнання особи винною у вчиненні правопорушення, а є підставою для здійснення досудового розслідування.