Деталі
За словами Щуренка, рішення про відкликання “за народною ініціативою” приймалося на партійній конференції без будь-якої аргументації. Тож депутати вирішили оскаржити його у суді.
“Ми судимося. У нас 26 жовтня, в четвер, відбувся суд. Не знаю, який він по рахунку, яке судове засідання. Вже почали розглядати справу по суті. Понад 2 години ми доводили свою правоту і найбільше мене здивувало — суддя хотів вникнути у справу і вникнути у справу по суті. То ми на його питання відповідали у повній мірі, натомість адвокат від партії „Українська стратегія Гройсмана“ чомусь не знав відповіді на більшість запитань, які йому задавались”, — пояснив депутат.
Максим Щуренко розповідає, що одразу ж після місцевих виборів 2020 року партія, фактично, забула про існування своїх депутатів. Але наприкінці березня цього року їм привезли якогось куратора і сказали, що тепер ця людина буде визначати, як фракція у селищній раді має голосувати по деяких питаннях.
Від цього куратора, як зазначає Щуренко, надійшла вказівка утриматися від голосування за фінансові звіти селищної ради. І більшість депутатів відмовилися її виконувати.
“Перед цим було п’ять сесій, де ми всі одноголосно голосували за виділення коштів на проведення якихось ремонтних робіт і так далі, а тепер перед нами звітують, що використали кошти, за які ж ми і голосували, і ми будемо утримуватися? А де логіка? Немає. Відповідно було прийнято на засіданні фракції рішення, що ми не будемо утримуватися, і я сказав депутатам, що не буду нікого заставляти — це ваше виключне бачення. І тому сім депутатів, якщо я правильно пам’ятаю, голосували, щоб підтримувати звіт, один депутат принципово не з’явився, тому що він злякався, і один утримався, так як рекомендувала партія. У нас диктатури немає, і я нікого не можу заставити. Бо ми — депутати, за нас голосували люди і кожен відстоює інтереси своїх людей”, — сказав він.
Саме після того, коли депутати проявили свою принциповість, і був запущений процес їх відкликання.
За словами Щуренка, подібне партійне свавілля відбувається і в інших населених пунктах Вінницької області: у Тульчині, Гайсині, Бершаді.
При цьому, депутат наголошує, що більшість членів партії не підтримують беззаконня керівництва “Української стратегії Гройсмана”. Але, водночас, бояться про це відкрито говорити.
“Я бачив, як проходила конференція — всі, як вівці... Руки піднімають, а голови поопускали. Їм потім навіть соромно в очі дивитися. Деякі, після того як відбулася конференція, дзвонили і казали: “Ми не могли інакше поступити, бо завтра будемо на вашому місці. І все. Нам довелося так голосувати”, — додав Максим Щуренко.