Перезастава майна зернового терміналу "Олімпекс" одеськими бізнесменами Сергієм Грозою та Володимиром Науменком вкотре свідчить про ймовірну наявність шахрайської схеми. Правоохоронні органи мають провести розслідування і в разі встановлення фактів шахрайства притягнути до кримінальної відповідальності як позичальників, так і посадових осіб банків, які видавали їм кредити. Таку думку в ексклюзивному коментарі УНН висловив адвокат АБ "Касьяненко і партнери" Дмитро Касьяненко.
Такі дії (перезастава Грозою і Науменко вже обтяженого майна - ред.) дійсно можуть свідчити про шахрайську схему. Правоохоронні органи мають розслідувати такі випадки, вживаючи заходів до притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності. Національний банк України має контролювати діяльність банків і проводити перевірки для виявлення подібних порушень. НБУ також має право накладати штрафи та застосовувати інші санкції щодо банків, які порушують законодавство
Він зазначив, що, якщо майно терміналу було передано в заставу тричі з порушенням законодавства, відповідальність за це несуть як позичальник, так і банк.
Позичальника може бути притягнуто до відповідальності за шахрайство або зловживання довірою. Банк, який не здійснив належну перевірку обтяжень, може нести відповідальність за недбалість і порушення банківських правил
Він додав, що банк зобов'язаний перевіряти передане в заставу за кредитом майно на предмет наявності будь-яких обтяжень.
Це частина процесу due diligence, який включає перевірку юридичної чистоти об'єкта застави. Банк має звертатися до Державного реєстру обтяжень рухомого майна та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щоб переконатися у відсутності інших кредиторів
За його словами, якщо майно вже обтяжене заставою, банк не може видати кредит під цю заставу без згоди першого кредитора. У разі, коли майно обтяжене двічі, видача третьої позики без згоди попередніх двох кредиторів також неможлива. Касьяненко зазначив, що це обумовлено принципом черговості задоволення вимог заставних кредиторів, закріпленим у законодавстві.
Водночас юрист підкреслив, що компанія не може розпоряджатися майном, переданим у заставу, без згоди кредитора. Це стосується продажу, передачі в оренду або іншого відчуження майна. Порушення цього правила може призвести до визнання таких угод недійсними та накладення штрафних санкцій на компанію.
Касьяненко також додав, що банк не має права стягувати майно з боржника, якщо воно заарештоване в рамках кримінального провадження. У такому разі пріоритетним є вирішення кримінальної справи, і тільки після цього можливе задоволення вимог кредитора. Якщо банк намагається стягнути арештоване майно, його може бути притягнуто до відповідальності за порушення правової процедури.
Нагадаємо
УНН розповідав, що одеським бізнесменам Сергію Грозі та Володимиру Науменку, які за допомогою своїх компаній управляли зерновим терміналом "Олімпекс", вдалося тричі перезаставити майно. Половина термінала "Олімпекс", зокрема "Сухий Порт" були під заставою в американського фонду з 2019 року.
І коли Гроза з Науменком, ймовірно, вирішили не віддавати 75 млн дол. кредиту, вони взяли позику в українських банках "Восток" і "Південний" під заставу того самого майна, що було в американців. Після цього банки нібито продали заставне майно за, імовірно, дуже заниженою ціною, і зрештою воно опинилося під ще однією заставою, але вже, як пишуть ЗМІ, у підконтрольних Грозі та Науменку компаній.
Таким чином, вони, ймовірно, хотіли зберегти контроль над найбільшими воротами сірого експорту у 2021-2023 роках. Не виключено, що допомагав у реалізації задуму голова правління банку "Восток" і за сумісництвом голова фракції "Слуга народу" в Одеській міській раді Вадим Мороховський. За даними джерел УНН, кредитний договір Грози і Науменка передбачав, що будь-які дії щодо майна "Олімпексу" вони повинні були погоджувати з американськими кредиторами.