"Міжнародний кримінальний суд може навіть спеціально створити воєнний трибунал для розгляду "Ситуації в Україні", повідомив Мамедов.
Прокурор вважає, що важливо показати Міжнародному кримінальному суду, що Україна як держава, за якою залишається юрисдикцію над окупованою територією, робить усе можливе, щоб прояснити істину і здійснити правосуддя.
На даному етапі не вдасться притягнути до відповідальності низку посадових осіб РФ через те, що вони наділені політичним або дипломатичним імунітетом.
"Тому ми Міжнародному кримінальному суду кажемо, що не маємо змоги цю категорію людей притягти до кримінальної відповідальності, і вам необхідно розпочати офіційне розслідування щодо цієї ситуації", - повідомив прокурор Криму.
"Ми ситуацію в Криму кваліфікуємо як спробу повної анексії країною-агресором території Автономної республіки Крим і Севастополя. Що це означає? Це означає, що країна-агресор веде певну політику щодо України, на окремо взятій частині її території. Злочин пов'язаний зі зміною демографічного складу населення території, а саме: з депортацією та колонізацією — заміщенням місцевого населення громадянами РФ", - розповів Мамедов.
У кожній ситуації, де є склад злочину, кримська прокуратура доводить причетність конкретних посадових осіб окупаційної влади і країни-агресора до вчинення того чи іншого злочину.
"Показуємо причинно-наслідковий зв'язок між, наприклад, убивством Решата Аметова та окупацією території. Зв'язок факту зникнення Тимура Шаймарданова і дій країни-агресора, її високопоставлених осіб. Точно так само — політика націоналізації приватної та державної власності в Криму. Призов жителів Криму в армію Росії — це наслідок нав'язування громадянства Російської Федерації жителям автономії і Севастополя. І багато чого іншого", - повідомив Мамедов.
Нагадаємо, віце-президент Парламентської асамблеї ОБСЄ Маргарета Седерфельт заявила, що на території окупованого Криму спостерігається не просто колапс суспільства та економіки, там очевидні етнічні переслідування, терор, викрадення, вбивства, знущання над українськими громадянами, утиски меншин, як етнічних, так і релігійних, переслідування правозахисників, обмеження можливостей повернення людей на ці території.