Серед міністрів оборони, яких називають причетними до знищення обороноздатності і які залишилися в Україні — виділяють Анатолія Гриценка, який нині претендує на пост Президента України. На думку голови ТСК Іванна Вінника, Гриценко найбільше посприяв ослабленню армії.
“Цей період (часів Грциенка — ред.) характеризується масштабним розпродажем техніки та озброєнь, десятки, тисячі сотні одиниць броньованої техніки протиповітряної оборони були розпродані за копійки.
Для прикладу — різниця у ціні на танк Т-72 залишкова вартість (за яку було продано Україною - ред.) 59 тис. дол., вартість на світових ринках — 560. Такі вражаючі цифри ви можете бачити по всіх одиницях техніки та озброєнь”, — зауважив голова ТСК Іван Вінник.
За даними Генерального прокурора України Юрія Луценка, техніка та озброєння продавалися як надлишкові за спеціальними цінами, які становили 10% від ринкових. Надлишковими, зокрема, визнавалися парашутні системи, радіоприймачі, танки та гради.
“З точки зору міністра оборони 2005 року, затвердженою постановою Кабміну, надлишковими виявилися: 122 мм самохідна гаубиця 2С1 — 100 штук, 132-мм гаубиця Д30 — 200 штук, 152-мм самохідна гаубиця 2С3 2С3М — 104 штуки, 152-мм гармата 2А6 — 42 штуки, 152-мм гармата Д-20 — 79 штук, 203-мм гармата "Піон" — 39 штук, 85-мм гармата Д-44 — 288 штук, "Ураган" −40, "Град" — 60, "Град-1" — 18, і так далі. "Васильки", "штурми", "фаготи", "флейти".
Все це було визнано надлишковим, було продано і у 2014 році нам залишилися гармати афганського періоду 152 мм, які, слава Богу, не додумались оголосити надлишковими”, — підкреслив Генпрокурор.
Нагадаємо, Анатолій Гриценко був міністром оборони саме з лютого 2005 року до грудня 2007.
За словами Луценка, на сьогодні армії не вистачає техніки та озброєння. І це при тому, що вся вона була наявна на початку незалежності країни. Наприклад, літаків в Україні було 1380, стало 158, а необхідно хоча б 460. Та ж сама ситуація с ЗРК (зенітно-ракетні комплекси). В Україні було 2646 ЗРК, стало 340, а потрібно — 1430, каже Генпрокурор.
Також зазначимо, розслідуванням, вивченням та встановленням фактів розкрадань у ЗСУ нині одночасно займаються Генеральна прокуратура України, Державне бюро розслідувань, Держаудитслужба та судові експерти КНІСЕ.