Одним з небагатьох, хто відкрито висловився про екологічні та корупційні ризики законопроєкту став Герой України Олексій Вадатурський — засновник найбільшого сільськогосподарського підприємства “Нібулон” і один з найбільших платників податків країни. У відповідь на це він піддався глузливій критиці від імені депутатів-“велюрівців” Миколи Тищенка та Ігоря Негулевского.
Як виявилося, поведінка “велюрових” депутатів прикрита потужним корупційним лобі, інтегрованим у владу. Ініціатором законопроєкту є глава транспортного комітету Ради Юрій Кісєль. Він один з головних дійових осіб транспортного картелю, які заробляють на тіньових схемах в інфраструктурної галузі.
“Другий концесіонер — міністр інфраструктури Владислав Криклій. Молодий, але вже досить досвідчений і прославився своїми талантами у схематозі”, — пише видання. Кісєль і Криклій розставили на посади потрібних людей, які “слухняно виконують роль гвинтиків корупційного механізму”.
У статті перераховується цілий ряд осіб, задіяних в картелі. І навіть називається адреса їх тіньового офісу — вул. Велика Житомирська, 20.
Наприклад, це юрист Павло Шевченко, який став тіньовим міністром у двох урядах. У вузьких колах його знають як ключову фігуру в транспортній тематиці. Він набрався досвіду на темі забезпечення потреб сервісних центрів МВС необхідними товарами і послугами і з приходом Криклія у владу розширив свою компетенцію на всі підконтрольні Мінінфраструктури напрямки. Зокрема, він щільно занурений в тему закупівель “Укрзалізниці”. “За деякими даними, саме звільнений (з Укрзалізниці) в січні Кравцов заважав підручному Крикляй розібратися, де і як можна заробити на схемах”, — йдеться в статті.
Ще один учасник — Олексій Осман, який нещодавно отримав “хлібну” посаду директора філії УЗ “Центр управління промисловістю”. Не так давно був звичайним співвласником конвертаційного центру.
Нещодавно Криклій взяв до себе в радники одіозного Андрія Батищева, колишнього главу “Укравтодору”, який набив руку на відкатах з підрядників з будівництва доріг. А на початку листопада 2019 року одіозний міністр призначив директором порту “Південний” Олександра Олійника, якого пов’язують з Рінатом Ахметовим.
“Команда” 12 друзів Криклія“, судячи з усього, буде і далі зростати... Міністр інфраструктури цементує потрібні корупційні схеми не тільки на рівні керівництва, а й в наглядових радах. Питання тільки в тому, хто першим всерйоз займеться діяльністю Криклія і його подільників по “транспортному картелю?”, — резюмує автор публікації.