За словами директора “УКАБ” Тараса Висоцького, збільшення ринків збуту означатиме, перш за все, створення нових робочих місць та збільшення валового продукту України.
"Виробляючи м'ясо птиці в Україні, ми майже на 100% використовуємо вітчизняну кормову базу - зернові, олійні. Тому, експорт курятини та відкриття нових закордонних ринків для нашого м'яса птиці сприяє збільшенню внутрішнього виробництва, а відтак - створенню додаткових робочих місць, нарощуванню додаткового валового продукту в Україні.
Загалом, відкриття нових ринків для експорту курятини має позитивний економічний ефект у національному масштабі, позитивний ефект з точки зору надходження валюти, оскільки вже наразі майже півмільярда доларів експортної виручки формується саме від експорту м'яса птиці. А ще це поширює бренд "зроблено в Україні", - пояснив він.
При цьому потенціал України дозволяє збільшити виробництво курятини удвічі, додав експерт.
"Оскільки споживання на внутрішньому ринку не може швидко рости, єдиним варіантом розширення виробництва і збільшення сільськогосподарського валового продукту є експорт. Відповідно, відкриття нових ринків цьому сприяє", - пояснив Висоцький.
Думку директора "УКАБ" поділяє голова Асоціації “Аграрний союз України” Геннадій Новіков.
"У тому, що світ відкриває для нас свої ринки, в частині курятини, я бачу виключно плюси. Вітчизняний АПК є експортно-орієнтованим. Чим більше ми будемо постачати за кордон - тим більше про нас говоритимуть у світі. А через курятину, зокрема, заговорять і впізнають Україну в інших товарах", - пояснив він.
Загалом, відкриття нових ринків для експорту аграрної продукції сприяє збільшенню внутрішнього виробництва та залучає додаткові валютні надходження в Україну, додав Новіков.
Нагадаємо, з початку року три країни світу: Китай, Мароко та Гана дали “зелене світло” українській курятині.
Раніше УНН повідомляв, що у березні цього року Місія Генерального директорату Європейської Комісії з питань охорони здоров’я та безпеки харчових продуктів (DG SANTE) перевірила якість курятини найбільшого експортера країни — компанії “Миронівський хлібопродукт”. Єврокомісія прийшла до висновку, що продукція цієї компанії відповідає міжнародним стандартам FSSC 22000, ISO 22000 та BRC Food.