"ДПЗКУ", "Укрхімтрансаміак", "Укрспирт" багато місяців живуть без голови. Причина проста: ми, члени Комітету з призначень керівників особливо важливих державних підприємств, не можемо обрати їх очільників", - написав він.
Кубів пояснив, що причина затримки із призначеннями полягає у нестабільності роботи Комітету.
"Простий приклад. Для будь-якого засідання потрібен кворум: не менше п'яти членів з правом голосу. Тобто не менше п'яти міністрів в одній кімнаті. Я можу на пальцях однієї руки перерахувати рази, коли засідання комітету відбувалися. Тим часом конкурси оголошуються, кандидати надсилають резюме", - написав він.
Нагадаємо, що попередньо МЕРТ двічі переносив проведення другого етапу конкурсу на заміщення посади голови виконавчого органу ПАТ “ДПЗКУ".
Спочатку співбесіди із кандидатами були заплановані на 31 січня поточного року, але, як пояснили у МЕРТ, завадили їхньому проведенню “технічні причини”. 12 лютого конкурс мав відбутися удруге. Втім, його знову було перенесено на невизначений термін.
“Дата співбесід кандидатів на заміщення посади голови виконавчого органу ПАТ „Державна продовольчо-зернова корпорація України“ наразі не відома”, — повідомили у прес-службі МЕРТ 13 лютого.
Зазначимо, що до другого туру конкурсу на обрання голови ДПЗКУ пройшло 5 із 14 кандидатів. Про кого саме йдеться, офіційно у МЕРТ не повідомляють. Проте, за даними окремих ЗМІ, до другого туру пройшли колишній в.о. голови ДПЗКУ Дмитро Гавриш та депутат Київради Антон Дрепін. Жоден з них у сфері продажу зерна раніше не працював.
Додамо, що Гавриша на посаду в. о. голови ДПЗКУ було призначено у вересні 2017, та вже 11 січня 2018 року його було звільнено “за власним бажанням”. Наступного ж дня уряд призначив нового в.о. голови правління ДПЗКУ. Нею стала екс-менеджер підприємства Бахматюка — Ірина Марченко.
Цікаво, що призначення нового в.о. ініціював заступник міністра агрополітики Мартинюк.
За інформацією джерел УНН, до призначення легітимного керівника ДПЗКУ, перед Марченко, крім налагодження відносин з китайськими кредиторами корпорації, стоятимуть все ті ж завдання, що і перед її попередником Гавришем.
Ймовірно, що йдеться про подальше виведення активів з ДПЗКУ.
Станом на сьогодні корпорацію вже позбавили прав власності на 19 комбінатів та елеваторів, чим порушили умови кредитного договору з Китаєм (йдеться про кредит у півтора мільярда гривень, який Україна під держгарантії отримала у 2012 році).
З проханням прокоментувати ситуацію, УНН звернувся до Посольства КНР в Україні. Очікується відповідь на запит.