Цитата
“Ми (Офіс уповноваженого із захисту державної мови - ред.) звернулися до окремих місцевих органів самоврядування з тим, щоб вони знайшли можливість привести у відповідність до правопису стандартів державної мови. Ми здійснили моніторинг своїми силами на виявлення русифікованих та радянських назв населених пунктів. Загалом, нами перевірено 18 546 назв населених пунктів усіх областей, включаючи окуповані території АР Крим, і частину Донецької та Луганської областей”, - розповів Кремінь.
Деталі
На думку мовного омбудсмена, величезна кількість назв населених пунктів не відповідає не тільки правопису української мови, “а навіть здоровому глузду”. Кремінь навів приклад стосовно назв, пов’язаних із географічним розташуванням, або частинами світу: “Дивина сталася після 1991 року, коли частина місцевих громад привела у відповідність до правопису назви населених пунктів, вулиць, та об’єкти топоніміки, а інші частини не привела. Ми маємо Південноукраїнську АЕС, але місто Южноукраїнськ. Ми маємо назви вулиць, які продовжують мати як російський, так і український варіант”, - додав Кремінь.
Він наголосив, що питання перейменування населених пунктів відповідно до норм українського правопису пов’язано, безпосередньо з тим, наскільки громада спроможна відновити історичну справедливість.
“У радянські часи назви, пов’язані з окремими сторінками становлення українського народу, в один момент були стерті, і люди перебували в травматичному стані. Тоді з’являлася п’ята графа у паспорті, були репресії, переслідування, заборона української мови. То по суті, ми маємо залишки посттравматичного синдрому, в тому числі, і в топонімічних символах”, - додав очільник офісу.
Кремінь також пояснив процес зміни назви того, чи іншого населеного пункту, та ключових осіб, які беруть у цьому участь.
“При кожній місцевій громаді є топонімічні комісії, які створюються відповідно до рішення міського чи селищного голови. І такі комісії працюють не тільки над назвами, які вже є, але й над тими, які плануються. Запрошуються представники з числа істориків, археологів, дослідників, краєзнавців. І вони розглядають питання, які назви були б коректними, і відтворювали історію та культуру, і тд. І ці назви можуть бути пов’язані як з топонімікою, вони можуть бути пов’язані з іменами провідних людей”, - наголосив омбудсмен.
“Тому, власне, моє завдання, як уповноваженого, це нагадати громадянам України, а також місцевій владі про невідповідність нормам сучасної української мови назв населених пунктів. Якщо їм хочеться мешканцями села Спокойствіє, та бути спокойствічанами - це їхнє рішення. Але, мені здається, що населені пункти мають відображати як історію краю, так і становлення української держави”, - резюмував він.
Контекст
3 листопада Кремінь заявив про необхідність змінити назви деяких населених пунктів у відповідності до правопису стандартів державної мови та вимог статті 41 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" назви населених пунктів. Закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної" набув чинності у липні 2019 року.