Окрім української, сайт має англійську та польську версію, і не випадково. Саме на Варшавській біржі розміщені і торгуються акції “Кернел”, інвестори якого можуть не здогадуватися, яку насправді веде діяльність компанія, аби досягти прибутків і чи дійсно така діяльність відповідає міжнародним практикам, на які орієнтуються інвестори.
Та окрім інвесторів, сайт “Агробарон” буде корисним і потенційним українським партнерам “Кернел”, яким пропонують привабливі умови, але про “сир в мишоловці” замовчують.
“Цей кейс є прикладом того, як агрохолдинг „Кернел“ створює скандальні ситуації, пов’язані із намаганням збільшити власний банк землі в різних областях України. Справа набула значного суспільного та професійного резонансу. Її обговорюють аграрії, юристи, чиновники, політики, селяни.
Агрохолдинг „Кернел“ неодноразово звинувачували у брутальному порушенні законів, монополізації аграрного ринку країни, нехтуванні прав фермерів, створенні екологічно небезпечних виробництв, порушенні податкових правил.
Розповідь про підходи та принципи, які сповідує агрохолдинг „Кернел“ та пов’язані з ним особи та компанії, допоможе середнім та малим сільгосппідприємствам уберегти себе від потенційних проблем, втрати наявного майна та земельного банку”, — зазначають у описі сайту.
На сайті міститься детальна розповідь про те, як розпочиналось партнерство “Агродому” з “Кернел” і чим все закінчилось: захопленням і поглинанням з боку Веревського. Останній скористався смертю Валерія Давиденко і формальним “гачком” — коли банк не зміг перевести своєчасно оплату відсотків за наданий кредит “Кернел” розцінив це як невиконання умов договору і захопив частки “Агродому”, що було прямо заборонено умовами цього договору.
“Причина проблем — відмова банку-нерезидента, в якому було акумульовано відповідну суму, провести платіж. Банк поставив вимогу уточнити призначення платежу, оскільки угода між компаніями-нерезидентами стосувалася постачання продукції, а не кредитних стосунків.
В умовах глобальних карантинних обмежень розв’язання даної проблеми могло забрати понад 10 днів, впродовж яких мали відбутися виплати відсотків за угодою між компаніями-нерезидентами.
Попри форс-мажор, в іншому міжнародному банку було акумульовано кошти. 22 травня 2020 р. було успішно проведено пробний платіж (50 тисяч доларів), а решта планувалася 23 травня 2020 року. 23 травня 2020 р. Валерія Давиденка було знайдено мертвим”, — йдеться у тексті.
При цьому Андрій Веревський особисто давав гарантії збереження права власності на “Агродім” за Валентиною Давиденко, матір’ю Валерія.
“Тому він буде залучений до судових процесів з повернення корпоративних прав на „Агродім“ справжній власниці”, — зауважили у Давиденко.
Як виявилось, Веревський захопив “Агродім” не для розвитку агрокомпанії, а для його знищення.
“Під управлінням „Кернел“ „Агродім“ вперше за багато років зазнав збитків за підсумками року (2020). Борг компанії у 2020 р. зріс до 1,3 млрд доларів”, — повідомляє сайт “Агробарон”.
Зазначається, що родина покійного Валерія Давиденко у судах нині відстоює повернення “Агродому” у власність Валентини Давиденко, яка і була 100% бенефіціаром агрокомпанії до появи там Веревського, а також вимагає від Веревського повернути виручку від урожаю −2020 ( близько 30 млн доларів). При цьому родина Давиденко готова визнати борги “Агродому” перед “Кернел” за позикою та розрахуватися включно із відсотками, пенею та обґрунтованими штрафами.
Детально про історію конфлікту родини Валерія Давиденко та Андрія Веревського читайте на сайті “Агробарон”.