Як і десять років тому, перед глядачами танцювали “Кармен. ТV” на музику Жоржа Бізе. Неймовірний запал, експресія , харизматичність — вся емоційна палітра була присутня в цей вечір. Як і кожного разу, коли відвідуєш чергову постановку талановитого балетмейстера Раду Поклітару. Ти наче народжуєшся заново, наповнюєшся і вже готовий до нових шалених поступків. А це так підкупляє, коли маєш можливість вийти за рамки вседозволеного й доповнити своє життя власним креативом. Як це і зробив Раду у виставах “Веронський міф: ШЕКСПІРИМЕНТИ”, “Болеро”, “Дощ”, “Лускунчик”, балеті-триптиху “Перехрестя”, виставі “Лебедине озеро”...
І ця неймовірна енергія випромінюється від кожного учасника “Київ Модерн- Балету”, у їхній хореографії, очах, вірі один в одного, повазі до свого наставника— вони одна креативна сім’я. Так і заявляють про себе: “Ми каембешки. Один за всіх і всі за одного!”
За словами Раду Поклітару, за 10 років змінювалися не лише постановки, але й учасники балету:
— Однак, хочу зазначити, що в нашій сім’ї бувших не буває. Ми всіх цінуємо й любимо однаково. Дякую всім, хто сьогодні з нами, адже ми живемо для вас і наше існування має сенс лише тоді, коли в залі є глядачі!
Старожилом “Київ Модерн-Балет”, який танцює в колективі з початку його заснування, є Дмитро Кондратюк. Про свого наставника Дмитро може сказати коротко: вимогливий, майстер, справедливий, талановитий!
— Щодо колективу, то він змінювався від маленького дитяти до дорослої особистості, а потім знову ставав немовлям і кожного разу потрібно було зростати. Але, це лише додавало сил і можливості ставити перед собою нові цілі. Тому, залишається подякувати тим, хто був із нами, а також тим, хто є і ще прийде. Я живу сценою і щасливий, що танцюю в “Київ Модерн-Балет”!, — запевняє Дмитро.
Мабуть, всю виставу увага глядача прикута до пристрасної Кармен, яку так яскраво змогла передати в танці харизматична Анна Герус, — головна солістка “КИЇВ МОДЕРН-БАЛЕТУ”.
— Ця роль однозначно була для мене викликом. Адже в звичайному житті від Кармен у мене, мабуть, нічого не має. Спершу в мене було дуже негативне ставлення до героїні — на відміну від тих, хто захоплювався харизмою та силою, жіночою свободою Кармен, у мене завжди виникало запитання — ну чому ж її так люблять, адже вона стільки болю приносить. Тому я провела величезну роботу, насамперед, над собою. Я відштовхнула всі свої принципи й повірила Кармен, віднайшла ті емоції, котрі допомогли мені зрозуміти її жіночу сутність. І що найважливіше — ця роль допомогла мені стати більш впевненою в собі.
За десять років роботи театру народилося понад 20 вистав, яким аплодували глядачі України, Франції, Іспанії, Нідерландів, Бельгії, Португалії, Румунії, Китаю, Таїланду, Білорусії, Молдови, Росії та інших країн.
2016-й став знаковим і для самого Раду Поклітару: він удостоївся звання лауреата найпрестижнішої Національної премії України імені Тараса Шевченка.