Кабінет міністрів уперше запускає механізм державної підтримки спільних прикладних досліджень і розробок, які виконуватимуть наукові установи та університети на замовлення технологічного бізнесу.
Про це повідомляє УНН із посиланням на Кабмін та Міністерство освіти і науки.
Деталі
У 2026 році на реалізацію програми передбачено 100 млн гривень, а частка державного співфінансування залежно від розміру підприємства становитиме від 50% до 65% вартості проєкту.
Новий механізм має поєднати потреби українського технологічного бізнесу з можливостями державних університетів і наукових установ. Йдеться про модель, за якої компанія формулює конкретну технологічну, виробничу або інженерну проблему, а наукова команда розробляє рішення, яке потенційно може бути впроваджене у виробництво.
Таким чином держава планує підтримувати фундаментальні й ініціативні дослідження та насамперед прикладні проєкти, що мають конкретного потенційного замовника та перспективу практичного використання. Очікується, що нова система дозволить скоротити шлях від наукової ідеї чи лабораторної розробки до готової технології, продукту або виробничого рішення.
Особливий акцент - на технологіях, які можна використати в інтересах оборони України, а також для модернізації української промисловості та інших секторів економіки.
У державному бюджеті на реалізацію нового механізму у 2026 році передбачили 100 млн гривень. При цьому фінансування проєктів не буде повністю покладатися на державу. Бізнес, який зацікавлений у відповідній технології або розробці, також має вкладати власні кошти.
Частка державного фінансування залежатиме від розміру компанії. Для малого бізнесу держава зможе покривати до 65% вартості проєкту. Для середніх підприємств рівень державного співфінансування становитиме до 60%, для великого бізнесу - до 50%. Решту необхідної суми має забезпечити компанія-ініціатор.
Такий підхід має підтвердити реальну зацікавленість підприємства у результатах дослідження та його готовність не лише сформулювати технологічний запит, а й брати участь у фінансуванні розробки та її подальшому впровадженні.
Відомо, що максимальна тривалість одного дослідницького або дослідно-конструкторського проєкту становитиме 18 місяців.
Які розробки планують підтримувати
Одним із ключових напрямів програми визначили національну безпеку та оборону. Зокрема, потенційно йдеться про дослідження і розробки у сфері озброєння та військової техніки, роботизованих систем, нових матеріалів, інформаційних технологій та інших технологічних рішень, які можуть бути використані для потреб оборони.
Водночас програма не обмежуватиметься виключно оборонними проєктами. Серед визначених МОН напрямів також є технології транспортування енергії, підвищення енергоефективності, ресурсозбереження та розвиток альтернативних джерел енергії.
Окремий блок - високотехнологічний транспорт, ракетно-космічна галузь, авіа- та суднобудування.
Також передбачається підтримка досліджень у сфері створення нових матеріалів, технологій їх виробництва, оброблення та з'єднання, а також наноматеріалів і нанотехнологій. До пріоритетів входять і технологічна модернізація агропромислового комплексу, медичні технології, нове медичне обладнання, методи лікування та фармацевтичні розробки.
Також серед обраних напрямів екологічно чисті виробничі технології, природоохоронні рішення, сучасні інформаційно-комунікаційні технології та робототехніка.
Як формуватимуть перші проєкти
Підготовка до запуску першого конкурсу розпочалася ще до ухвалення відповідного рішення урядом. 19 серпня Міністерство освіти і науки оголосило збір технологічних та виробничих запитів від українських компаній. Бізнесу запропонували повідомити про технологічні проблеми, які підприємства не можуть вирішити власними силами та для яких потенційно потрібне залучення науковців.
На цьому етапі компаніям не потрібно готувати повне технічне завдання або готовий проєкт. Підприємство може описати проблему, потребу у конкретній технології, продукті або технічному рішенні. Надалі такі запити мають стати основою для формування тематик першого конкурсного відбору.
Модель фактично передбачає ланцюжок, за якого бізнес визначає технологічну проблему, наукова команда пропонує спосіб її вирішення, а держава та компанія спільно фінансують виконання дослідження або розробки.
Хто виконуватиме дослідження
До реалізації проєктів планують залучати команди державних університетів та наукових установ. Це має дати можливість використовувати наукову інфраструктуру, лабораторії та напрацювання українських дослідників для вирішення прикладних технологічних завдань підприємств. Одночасно механізм має створити для наукових установ додаткове джерело фінансування та стимул працювати над розробками, які мають конкретного потенційного користувача.
У проєкті порядку, який МОН раніше виносило на громадське обговорення, передбачалася можливість укладення тристороннього договору між Міністерством освіти і науки, науковою установою або університетом та компанією-ініціатором. У таких договорах передбачалося визначати обсяг і порядок фінансування, очікувані результати дослідження, строки виконання робіт, а також питання щодо прав на створену в межах проєкту інтелектуальну власність.
Цей аспект має особливе значення для технологічного бізнесу, оскільки від умов використання патентів, технологій, програмного забезпечення чи інших результатів розробки залежатиме можливість їх подальшого серійного виробництва та комерціалізації.
Що ще має визначити конкурс
Попри запуск механізму, низка параметрів майбутнього конкурсного відбору має бути деталізована безпосередньо у конкурсній документації. Зокрема, йдеться про максимальний можливий розмір державного фінансування одного проєкту, конкретний перелік допустимих витрат, порядок подання заявок та їх оцінювання.
Також мають бути детально визначені критерії, за якими експерти оцінюватимуть технологічну перспективність проєктів, їх практичну цінність, можливість упровадження та потенційний економічний або оборонний ефект.
Окреме значення матимуть правила розподілу прав на результати досліджень та інтелектуальну власність між бізнесом і науковою установою.
Контекст
Підготовка нового механізму співпраці науки та бізнесу розпочалася наприкінці 2025 року. У грудні Міністерство освіти і науки винесло на громадське обговорення проєкт постанови щодо запуску спільних наукових досліджень із бізнесом.
Метою ініціативи називали створення системи, за якої державні кошти спрямовуватимуться на розробки, що відповідають конкретним технологічним потребам українських підприємств. Окреме фінансування нового механізму передбачили у державному бюджеті на 2026 рік.
Для конкурсу, який на етапі підготовки фігурував під назвою "Бізнес і наука", заклали близько 100 млн гривень.
Запуск програми має стати спробою вирішити одну з давніх проблем української науки - слабкий зв'язок між науковими дослідженнями та їх практичним застосуванням у промисловості.
Через обмежений попит бізнесу на наукові розробки значна частина результатів досліджень традиційно не доходила до стадії серійного виробництва або комерційного використання. Новий механізм має змінити цю модель: компанії повинні безпосередньо брати участь у формуванні тематики досліджень, фінансувати частину робіт та бути зацікавленими у подальшому використанні отриманих технологій.
Для держави програма також має оборонне значення, оскільки дозволяє спрямовувати науковий потенціал університетів та дослідницьких установ на вирішення технологічних завдань, необхідних українському оборонно-промисловому комплексу.
Водночас ефективність нового механізму залежатиме від того, наскільки швидко вдасться провести перший конкурс, залучити до нього технологічний бізнес та забезпечити реальне впровадження профінансованих розробок.
Нагадаємо
Дещо раніше українські виробники зброї попередили про ризик зриву постачань на фронт.