Одеським бізнесменам Сергію Грозі та Володимиру Науменку, які за допомогою своїх компаній управляли зерновим терміналом "Олімпекс", вдалося тричі перезаставити майно. У такий спосіб вони, ймовірно, хотіли зберегти контроль над найбільшими воротами сірого експорту у 2021-2023 роках. УНН з'ясував, хто з українських банкірів виявився причетним до схеми підприємців.
В історії перезастави зернового термінала брали участь троє головних героїв - згадані Гроза з Науменком, а також голова правління банку "Восток" і за сумісництвом голова фракції "Слуга народу" в Одеській місцевій раді Вадим Мороховський.
У листопаді 2019 року агрохолдинг GNT Group отримав 75 млн доларів кредиту від американського інвестиційного фонду для розвитку терміналу "Олімпекс". Як заставу за кредитом Гроза і Науменко передали фонду корпоративні права, нерухоме майно (половину зернового терміналу), а також "Сухий Порт". Погасити позику бізнесмени мали до 5 грудня 2021 року.
Напевно, Гроза з Науменком від самого початку не планували повертати позикові гроші, але й втрачати "Олімпекс" вони явно теж не бажали. Поки бізнесмени вмовляли кредиторів відстрочити погашення боргу, вони шукали варіанти виходу із ситуації. Ймовірно, не придумавши нічого кращого, вони скористалися давно відомою схемою перезастави майна, яку в Україні часто використовують недобросовісні підприємці. Але для цього їм потрібен був банк-союзник. Ніхто не зміг би краще допомогти Грозі та Науменку, ніж їхній товариш-банкір.
Поки американці свято вірили в чесність Грози і Науменка, ті за спиною партнерів вирішили провернути схему, яка, як вони були впевнені, дасть їм змогу не платити за рахунками.
За кілька місяців після отримання інвестиційного кредиту від фонду Гроза і Науменко вирішили без дозволу кредитора взяти позику ще й в українському банку і таким чином убезпечити своє майно від претензій американців. У 2020 році за допомогою ТОВ "Ферко" і ТОВ "Вторметекспорт", які входять до складу агрохолдингу GNT Group Грози і Науменка, вони отримали 17,5 млн доларів кредиту в банку "Південний". Згаданий банкір-Мороховський раніше очолював правління цього банку. Заставою за позикою стали півтермінала, права на які вже були в американського фонду.
Згідно із законодавством, перед тим як видавати кредит, "Південний" мав перевірити права на майно, яке передавали в заставу.
"Законодавство України чітко встановлює обов'язок банків здійснювати належну перевірку переданого під заставу майна. Це включає перевірку наявності будь-яких інших обтяжень або застав, зареєстрованих у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Однак на практиці можуть виникати ситуації, коли ця перевірка здійснюється не належним чином. Дії банку, що приймає під заставу майно, вже обтяжене іншою заставою, без належної перевірки та згоди попереднього кредитора, є незаконними і можуть бути оскаржені в судовому порядку. Банки зобов'язані дотримуватися законодавчих вимог щодо перевірки майна, що передається під заставу, і вживати всіх необхідних заходів для запобігання шахрайству", - пояснив адвокат АБ "Касьяненко і партнери" Дмитро Касьяненко.
Юрист навів кілька прикладів того, як ще можуть зловживати майном, окрім подвійної застави.
Наприклад, можуть проводиться фіктивні операції з майном. "Неблагополучні бізнесмени можуть використовувати схеми, коли майно перепродається між афілійованими компаніями під виглядом стягнення заборгованості за кредитом. Наприклад, компанія А надає кредит компанії Б під заставу майна, яке вже перебуває в заставі у компанії С. У разі дефолту компанія А "стягує" майно, але фактично воно залишається під контролем власників компанії Б через нову фірму", - пояснив Касьяненко.
Ігнорування судових рішень - ще одне зловживання. За словами адвоката, якщо є судове рішення про заборону відчуження майна, але банк все одно здійснює стягнення і перепродаж, це може бути ознакою змови з власником майна. Такі дії порушують законодавство і можуть призвести до кримінальної відповідальності за шахрайство.
Тож постає питання, як так вийшло, що половину "Олімпексу" заклали двічі і продали за наявної судової заборони?
Але на цьому історія не закінчується. Крім самої видачі кредиту, Мороховський також і надалі, найімовірніше, сприяв Грозі та Науменку. Інакше як пояснити той факт, що банк "Південний" на початку 2023 року почав терміново вимагати повернення кредиту, термін якого мав закінчитися 31 липня 2024 року?
Компанії Грози та Науменка отримали вимогу українського банку повернути борг у січні 2023 року і мали 30 днів на її виконання. Але "Південний" не чекаючи закінчення цього терміну, що є порушенням закону "Про іпотеку", почав процедуру стягнення.
Варто зазначити, що суд у рамках справи про банкрутство заборонив відчуження майна терміналу ще до старту процесу стягнення. Крім того, все майно терміналу перебувало під арештом, у рамках кримінальної справи проти Грози і Науменка. Але це не завадило приватному нотаріусу Дмитровій Т. перереєструвати право власності на майно.
Таким чином "Південний" продав половину зернового терміналу "Олімпекс" всього лише за 4,3 млн доларів компанії "Санолта Корм" (група Sunolta). У 2020 році вартість терміналу оцінювали щонайменше в 300 млн доларів.
Щоб ще більше заплутати американських кредиторів і українське правосуддя Гроза і Науменко перепродали майно ще раз компанії "Аттолло Гранум", яка також входить до групи Sunolta. Ця компанія була спеціально створена під покупку за кілька тижнів до угоди.
Останнім кроком заплутаної схеми стала передача компанією "Аттолло Гранум" отриманого майна в заставу під 130,8 тисяч доларів іпотеки ТОВ "Озірки", яку за даними ЗМІ контролюють Гроза та Науменко. Таким чином половина терміналу виявилася закладена тричі.
Ймовірно, після того, як трійця переконалася у своєму успіху, Гроза і Науменко вирішили переконати Мороховського повторити "подвиг". Цього разу йдеться про "Сухий Порт" - ділянку підготовки зернових вантажів на терміналі "Олімпекс".
У випадку з "Південним" кредити під заставу половини "Олімпексу" брали підконтрольні Грозі та Науменку ТОВ "Ферко" і ТОВ "Вторметекспорт". А у випадку з "Сухим Портом" замість "Ферко" в гру вступила компанія бізнесменів "Зерновий перевантажувальний комплекс "Інзерноекспорт".
За допомогою компаній "Зерновий перевантажувальний комплекс "Інзерноекспорт" і "Вторетекспорт" Гроза і Науменко взяли кредит у банку "Восток" під заставу "Сухого Порта", який уже був закладений. Термін повного погашення позики за кредитним договором мав закінчитися 25 травня 2023 року. Але не дочекавшись закінчення дії кредитного договору, як у ситуації з "Південним", банк "Восток" почав процедуру стягнення боргу.
При цьому офіційну вимогу, за даними ЗМІ, банк "Восток" вручив 2 грудня 2022 року нарочно замість офіційного повідомлення поштою. Таким чином банк порушив ст. 35 закону "Про іпотеку", яка передбачає надсилання офіційних повідомлень боржнику.
Фактично, за даними ЗМІ, процедура стягнення розпочалася через два місяці після повідомлення - 13 лютого 2023 року, шляхом внесення змін до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, що може свідчити про те, що перше повідомлення було підробкою.
Як і у випадку з банком "Південний" правоохоронці перевіряють діяльність банку "Восток".
Але історія на цьому не закінчилася. Ще до внесення змін до державного реєстру, 10 лютого 2023 року, банк "Восток" переуступив право вимоги за своїм кредитним договором ТОВ "ФК "Солюшинс Фактор".
Ця компанія того ж дня переуступила його ТОВ "Доступні фінанси". Того ж дня "Доступні фінанси" продала "Сухий Порт" компанії Sunolta OU, яка входить до групи компаній Sunolta.
Варто зазначити, що ринкова вартість "Сухого Порту" у 2020 році була щонайменше 18 млн доларів. А групі Sunolta він дістався всього за 4,7 млн доларів. Ба більше, як і в попередній схемі з банком "Південний", Sunolta купила "Сухий Порт", незважаючи на те, що він перебував під арештом в одному з кримінальних проваджень із березня 2023 року.
Це також не завадило Sunolta OU передати "Сухий Порт" 10 квітня 2023 року своєму ж ТОВ "Зерновий порт". Ця компанія була зареєстрована всього за кілька тижнів до отримання "Сухого Порту" і не мала на балансі іншого майна, а її єдиним учасником була Sunolta OU.
19 квітня 2023 року ТОВ "Зерновий порт" передало "Сухому Порту" термінал "Олімпекс" на 20 років як заставу за кредитом 78,5 тис. доларів ТОВ "Майнд Сет", яка, за динним ЗМІ, підконтрольна Грозі та Науменку.
Як бачимо, обидві схеми перезастави дуже схожі і зрештою обидві, за даними ЗМІ, ведуть до Грози і Науменка. У зв'язку з цим виникає питання, чому в Одеському СІЗО досі пустують мінімум три місця?