За його словами, допомога, яка надається Україні західними партнерами, не може використовуватися для фінансування безпеки та оборони.
Цитата
“Особливістю макрофінансової допомоги, яку ми отримуємо від наших партнерів (це і 18 млрд від ЄС, і гроші, які нам американці дають) є те, що їх не можна використати для фінансування безпеки і оборони. Сьогодні єдиним джерелом фінансування безпеки і оборони є податки і збори, які Україна збирає з власної економіки. Реалії українського сьогодення у тому, що видаткова частина державного бюджету після всіх змін 3 трлн грн, дохідна - 1,3 трлн грн. Тобто дві третини державного бюджету ми запозичаємо, адже немає грошей, аби профінансувати всі видаткові вимоги. Тому військові облігації - це є форма запозичення, яка може бути використана виключно на військові потреби (...) Якщо ви збираєтеся збільшувати видатки на закупівлю боєприпасів, то з чого ви будете це робити? - Тільки з військових облігацій, тому що економіка України сьогодні не готова профінансувати повністю усю війну. Тож, на мій погляд, сьогодні військові облігації є безальтернативною формою запозичення воєнних коштів”, - зазначив Пендзин.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ще понад 14 млн арештованих грн будуть працювати на українську армію
На думку економіста Андрія Новака, військові облігації демонструють західним партнерам, що Україна розраховує не лише на їх допомогу, а й сама щось робить для залучення додаткового фінансування.
“Під час війни фактично іншого виходу немає, враховуючи ще й те, що, наприклад, за минулий рік ВВП України скоротився на третину. Україна зазнає великих економічних втрат – і через прямі руйнування економічних суб’єктів, і через порушення логістичних шляхів, перш за все експортних. І компенсувати ці величезні бюджетні втрати не можливо без залучення державних облігацій. Безумовно нам зараз допомагає зовнішня фінансова підтримка, яку ми отримуємо. Але отримуючи цю підтримку держава Україна також повинна демонструвати, що вона щось робить для залучення фінансування. Саме цю роль зараз виконують військові облігації”, - зауважив Новак.
Додамо
Покупцями військових облігацій є і деякі державні структури. Наприклад, Нацбанк після додаткової емісії гривні вкладає їх саме в облігації, аби наповнити бюджет. Також, минулого року було розроблено механізм, за яким Нацагентство з виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) може придбати військові облігації за рахунок арештованих активів. За словами експерта, це дозволяє залучати до бюджету кошти швидше, аніж чекати судових рішень щодо передачі таких активів державі.
“Це нормальна практика і один із методів, як арештовані активи залучати на користь України, до того ж швидшими темпами, ніж через довгі, наприклад, судові процедури”, - зазначив Андрій Новак.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Нардепи саботують ініціативу АРМА про передачу арештованих активів Силам оборони
Нагадаємо
За час повномасштабної війни АРМА за рахунок арештованих активів придбало військових облігацій на понад 1,2 млрд грн. Разом з тим, 19 квітня керівник АРМА Дмитро Жоравович підписав наказ про придбання відомством облігацій ще на 411,1 мільйона гривень.