"По-перше, це фізична міцність матеріалу. По-друге, існує ДБН, згідно з яким посилилися вимоги тепловіддачі огороджувальних конструкцій (тобто зовнішніх стін). У цьому нормативі прописаний коефіцієнт опору теплопередачі, який повинен забезпечувати зовнішні стіни. Щоб його досягти, найчастіше з’єднують стіновий матеріал з мінеральною ватою (утеплювачем). Таке поєднання дозволяє досягти необхідного рівня енергоефективності", - пояснив Е.Шевчук.
Також важливу роль відіграє вага матеріалу. Чим він важчий, тим більше потрібно арматури для каркасу і, відповідно, фундаменту. Враховують забудовники і можливість подальшого монтажу до стінового матеріалу конструкцій фасаду і заповнення прорізів.
"Оскільки ми говоримо про об’єкти житлової нерухомості, а значить інвестиційної привабливості, ще один фактор - це комфортність перебування людини. На першому місці йде глина, з якої може бути виготовлена цегла або блок. Потім газоблок, він взагалі вважається оптимальним варіантом, тому що і тепло тримає добре, саме його ми в основному і використовуємо. На третьому місці – бетон.
Силікатну цеглу взагалі не застосовуємо. Вона неефективна для висотного будівництва: важка і легко віддає тепло.
Залізобетон використовується тільки в збірних будинках, так званих панельках", - пояснив представник забудовника.
За словами віце-президента холдингу, на сьогодні "Київміськбуд", як один з провідних забудовників, практично відійшов від використання залізобетону.
"Це пов’язано з тим, що монолітно-каркасна технологія будівництва дозволяє гнучко використовувати простір і створювати приміщення будь-яких пропорцій. На такі об’єкти завжди більший попит, який і породжує пропозицію", - сказав Е.Шевчук.