Цитата
«Спектр речовин, викид яких у довкілля може спричинити техногенну катастрофу, дуже великий. Згадайте викид ціанідів на цілком цивільному підприємстві в індійському Бхопалі. Це може бути аміак, хлор, перекис етилену і навіть багаті на чадний газ продукти горіння нафти або деревини є небезпечними. Однак, при загрозі активних бойових дій хімічні підприємства, які зазвичай мають запаси небезпечних речовин, вивозять їх або знищують», - розповів Саркісян.
Деталі
За його словами, персонал таких підприємств має навички боротьби з витоками й здатен мінімізувати ризик отруєння населення.
«До речі, в Сумах витік аміаку трагічних наслідків не мав», - зазначив Саркісян.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 21 березня у Сумах на заводі "Сумихімпром" стався витік аміаку
На запитання, як мінімізувати вплив цих токсичних речовин, Саркісян відповів: «Реагувати на витік будь-яких технічних отрут варто так само, як і на атаки хімічною зброєю. Не слід намагатися з’ясувати їхню природу за запахом, адже пересічний громадянин не має навичок визначати речовини на нюх. Загалом, категорично не варто принюхуватися до дивних запахів, адже чим довше ви перебуватимете в отруєній атмосфері, тим більш тяжким буде ступінь отруєння».
Окрім того, Саркісян повідомив, що будь-яка речовина, яка перебуває у повітрі, врешті потрапляє до водойм і розчиняється у воді.
«Це стосується і газів, і димів, і аерозолів. Небезпечність для вжитку такої води залежить від кількості речовини, отже визначити це апріорі неможливо. Холоднокровні мешканці водойм — рептилії, риби - на порядки вразливіші за людину до більшості технічних отрут», - сказав Саркісян.