Зокрема, відповідаючи на питання, чи не призведе справа Миколи Мартиненка до конфлікту в коаліції, і в подальшому до її розвалу, В.Карасьов зазначив, що це не конфлікт "БПП" і "Народного Фронта".
“В жодному разі, бо це не конфлікт "БПП" і "Народного Фронту". Це конфлікт перехідної політичної еліти і нового суспільства, яке уособлює нові підзвітні суспільству і поки що неконтрольовані правлячою елітою антикорупційні органи — перш за все НАБУ і спеціалізована антикорупційна прокуратура.
Він уточнив, що проблема набагато глибша і набагато серйозніша, аніж конфлікти всередині коаліції або переслідування конкретного топ-політика.
"Тут проблема в іншому, хто буде контролювати нові антикорупційні органи — або еліта, яка контролює сьогодні фактично стару правоохоронну систему - ГПУ, Нацполіцію, СБУ - чи альянс західних партнерів України і українського громадянського суспільства, яке щиро підтримує нові антикорупційні органи всупереч помилкам, непослідовності і іншим вадам народження нових антикорупційних інституцій”, - зауважив він.
Політолог зазначив, що на відміну від справи Романа Насірова, де суспільство активно підтримувало антикорупційні органи, блокувало будівлю Солом’янського суду і зробило все, щоб суд виніс попереднє рішення щодо Насірова про арешт, у справі Миколи Мартиненка ніяких активістів під судом не було. За його словами, це означає, що "політики переграли активістів".
На думку політолога, поки що у справі Мартиненка політична правляча група намагається перебрати на себе контроль над антикорупційними органами.
"Питання тут хто кого: чи суспільство переможе і буде контролювати правоохоронну систему в цілому, а не тільки антикорупційні органи, чи все ж таки збережеться пострадянський "код влади" і пострадянські механізми контролю над правоохоронною системою і над суспільством в цілому", - підкреслив В.Карасьов.
Також він вважає, що "БПП" та "Народному фронту" сьогодні не вигідно йти на загострення відносин, провокувати протиріччя, бо це може дати привід для дочасних парламентських виборів, які не вигідні обом політсилам.
“Народний фронт" у новий парламент не потрапляє, а "БПП" отримує набагато менше представництво в парламенті, і головне — навіть якщо "Народний фронт" і потрапить у парламент, це ж не буде головна фракція, як сьогодні.
"НФ" після виборів і після Майдану дуже щільно вростав у державний апарат — МВС, Мін'юст, Міносвіти, Мінмолоді, Нацполіція, посада голови Верховної Ради, інші державні установи. А після парламентських виборів, навіть якщо "Народний фронт" отримає своє представництво, вже не таке велике як сьогодні, а набагато менше, зв’язка "Народного фронту" і державного апарату може бути розірвана, а це абсолютно не на користь фракції, та більше, що після дочасних виборів у голови ВР Андрія Парубія не буде ніяких можливостей залишитися на посаді голови ВР", — додав В.Карасьов.
Нагадаємо, Солом'янський районний суд Києва обрав колишньому народному депутату Миколі Мартиненку запобіжний захід у вигляді взяття на поруки.
20 квітня 2017 року співробітники НАБУ затримали колишнього народного депутата України Миколу Мартиненка. Йому повідомили про підозру у створенні злочинної організації (ч.5 ст.191 ККУ) та привласненні, розтраті майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (ч.1 ст.255 ККУ). НАБУ та САП клопотали про арешт екс-нардепа на 60 діб з можливістю 300 млн грн застави.
Того ж дня детективи НАБУ під процесуальним керівництвом прокурорів САП затримали другу особу у цій справі, заступника голови “Нафтогазу” Сергія Перелому, за підозрою у скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.255 (створення злочинної організації), ч.5 ст.191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) ККУ.
За версією слідства, державне підприємство “СхідГЗК” уклало контракт із компанією-посередником, підконтрольною затриманому екс-народному депутатові, на постачання уранового концентрату за завищеними цінами, внаслідок чого інтересам ДП у 2014-2016 роках було завдано збитків в розмірі 17,28 млн дол. США.