Про те, як швидко подіють санкції
"Економічні санкції, введені проти Росії, – найбільш комплексні у світовій практиці. Вони матимуть найважчі наслідки для економіки Росії і з такими санкціями не стикалася ще жодна країна у світі. При цьому, головне, що необхідно відзначити - США, ЄС та союзники запізнилися з цим санкційним пакетом, як мінімум, на 8 років", - упевнений експерт.
Гарбарук також закликає українців відкинути надію, що дії санкцій дуже швидко вплинуть на припинення вогню з боку агресора.
"Аксіома полягає у тому, що економічні санкції безпосередньо не впливають на питання припинення війни. Потрібно тверезо усвідомлювати, що:
⁃ армія агресора вже має накопичений потенціал військової техніки, який сам по собі нікуди не зникне;
⁃ величезні склади з боєприпасами знаходяться на території Росії і практичної можливості їх знищити у нас поки що немає;
⁃ паливо для танків та літаків на території Росії є в достатній кількості. Перешкодою для якісного забезпечення всім необхідним окупаційних російських військ є їхня абсолютно бездарно організована логістика та найвищий професіоналізм української армії, яка знищує військові колони окупантів на українській землі. Санкції матимуть вплив! Але, швидше, у відкладеній перспективі - коли через проблеми в економіці росія вже не матиме достатньо коштів, щоб утримувати армію в такій великій кількості", - пояснив Гарбарук.
Експерт не виключає, що уряд Росії включить друкарський верстат і забезпечить своїх солдатів "дерев'яними рублями" для зарплати, що щомісяця знецінюється, як уже забезпечила простроченими пайками 2015 року.
"У цій ситуації варто згадати старий анекдот про подорожчання горілки, коли син запитує батька: "Тату, ти тепер менше питимеш?..", а він відповідає: "Ні, синку, ти тепер будеш менше їсти". І враховуючи те, що парламент РФ вже дозволив закривати дірки в бюджеті за рахунок коштів "Фонду національного добробуту", з якого російським пенсіонерам виплачується їх допомога - швидше за все, гроші, яких бракує, на армію профінансують саме за рахунок соціальних статей бюджету", - упевнений експерт.
Наслідки санкцій для тих, хто їх запроваджує
Ігор Гарбарук зазначає, що країни, які вводять санкції проти Росії, особливо під тиском своїх громадян, прораховують наслідки і для своєї економіки.
"По суті, наприклад, вводячи ембарго на експорт нафтопродуктів, газу, вугілля та іншої сировини з Росії - вони автоматично повинні або скоротити їх споживання у своїх країнах (у тому ж Євросоюзі) або швидко знайти інші джерела постачання. Але, зміна технологічно складних логістичних ланцюжків потребує часу – від кількох місяців до року. Саме тому в короткі терміни знайти нові ринки тих постачань якими раніше забезпечувала їх росія - їм вкрай складно і, відверто кажучи, просто страшно", - зазначив експерт.
Серед ризиків, з якими бояться зіткнуться інші країни, економіст називає: зменшення надходжень до бюджету, зростання інфляції, подорожчання основних товарів споживання та продуктів харчування, зростання комунальних платежів тощо.
"І все це може призвести до різкого невдоволення з боку їхніх власних громадян – тих, що сьогодні вимагають допомагати Україні. Адже ці громадяни є одночасно і виборцями європейських політиків і, у разі погіршення внутрішнього економічного становища, можуть порушити питання нездатності їхніх урядів справлятися з економічними та політичними викликами. А це автоматичне фіаско на виборах… Саме цим, а не якимись бюрократичними процедурами обґрунтовується повільність єврочиновників у питанні запровадження швидких та справді жорстких санкцій проти Росії", - пояснює Гарбарук.
Рішучість бізнесу
У той же час іноземний бізнес приймає рішення швидше і йде з російського ринку. Про вихід заявили вже близько 300 іноземних компаній, незважаючи на те, що для багатьох російський ринок є істотним джерелом заробітку, а відповідно і об'єктом інвестування.
"Наприклад, компанія IKEA понад 7% своєї виручки отримувала саме на території Росії. Але вона прийняла рішення і, не дивлячись на фінансові втрати, йде з ринку. Для глобальних компаній репутаційний ризик співпраці з державою-терористом також критично важливий як і фінансові ризики, пов'язані з втратою прибутку. При цьому треба розуміти, що прямі збитки (від втрат уже інвестицій вкладених у свій бізнес на території Росії іноземними компаніями) нікуди не подінуться і вони будуть погашені за рахунок їх власного прибутку, отриманого на ринках інших країн. Мало того, російський уряд вирішив ще більше посилити їхні втрати, заявивши про можливість "націоналізації" майна іноземних компаній, що пішли з ринку. Якщо сказати простими словами, росіяни просто хочуть віджати їхнє майно: "було ваше – стало наше". Вже навіть озвучено список із перших 60 компаній чиє майно в Росії може бути присвоєне шляхом державного рекету. На чолі цього списку вже згадується IKEA, усім відомий McDonald's, представництва Apple та Microsoft, офіційні центри імпортерів таких автогігантів як Volkswagen та Toyota, а також інші всесвітньо відомі компанії. Насправді в цій логіці нічого нового - схожа ситуація сталася в 2014 році, коли росія окупувала території на сході України, і після того, як одна частина магазинів і підприємств була просто розграбована, інша отримала нові назви і продовжила працювати. Саме таким чином, наприклад, замість ресторанів швидкого харчування McDonald's з'явилася пародія на оригінал під назвою "ДонМак" - де нові господарі не соромлячись вкрали все, починаючи від логотипу та корпоративних кольорів, закінчуючи меню. Єдине, що не змогли скопіювати в цьому гадюшнику - це стандарти обслуговування та контролю якості продукції. Навіть запроваджений у "ДонМак" продаж пива місцевого розливу не допомагає перебити похмурий смак кулінарних "шедеврів". Так що тепер Росія стане не тільки державою агресором і терористом, але ще й державою рекетиром", - резюмує Гарбарук.
В цілому, на думку експерта, треба розуміти, що відхід з такого великого ринку, як у росія, для іноземних компаній це досить складне, технічно важке і дороге рішення.
"Окрім втрати недоотриманого прибутку та втрачених інвестицій будуть й інші супутні втрати. Плани за обсягами виробництва розраховуються компаніями заздалегідь. Під них вибудовуються закупівлі сировини, комплектуючих, потужності виробничих ліній тощо. Різка втрата каналу продажів призведе до того, що компаніям доведеться істотно скоротити обсяги власного виробництва, шукати нові ринки для реалізації своєї продукції або працювати взагалі на склад, збільшуючи залишки власних нереалізованих товарів - а це дуже великі збитки. Також, вони не зможуть купувати в Росії сировину, яку спокійно раніше отримували для виробництва своїх товарів - відповідно, потрібно швидко знайти аналогічну на інших ринках і не факт, що вона буде дешевшою. Будуть зруйновані транспортні та логістичні ланцюжки - без необхідності що-небудь імпортувати в Росії і отримувати експортні вантажі багато компаній втратить великі контракти і зазнають прямих збитків. Відповідно, і національні ринки країн, які працювали з РФ, і конкретні бізнеси іноземних компаній, що працювали на або з російським ринком, очікує певна рецесія - менша або більша в кожному конкретному випадку. Найгірше, що до цієї ситуації практично ніхто не був готовий – саме тому просідання може бути досить суттєвим. А це, безумовно, призведе до певних негативних наслідків - починаючи від втрати роботи конкретною людиною, до уповільнення зростання ВВП на рівні країн. Підсумовуючи вищесказане, скажу простою мовою: через санкції складно буде всім, а економіці росії просто П#ЗДЕЦЬ", - вважає Гарбарук.
На думку експерта, якщо країна мовчазних рабів, росія, не схаменеться - вже протягом найближчих місяців її економіку очікує крах, а росіян найтяжчі наслідки.
"Іноземний бізнес йтиме з Росії і далі, а національні компанії просто будуть ставати банкрутами. Тому велика кількість людей одночасно стануть безробітними і опиняться без засобів для існування. І якщо у великих містах роботу ще хоч якось можна буде знайти, то в маленьких це буде непереборною проблемою. Саме тому вже в короткостроковій перспективі ми зможемо побачити критично велику кількість трудових мігрантів з території Росії - від гастарбайтерів із середньої Азії, які раніше знаходили для себе роботу в росії, до представників титульної нації, яка у пошуках навіть найменш престижної роботи виїжджатиме з власної країни", – прогнозує Гарбарук.