Мінновибухові травми, характерні для війни, яку розв’язала росія в Україні, зазвичай вражають багато органів і систем. Сучасна війна - це політравма, каже генеральний директор Національного наукового центру хірургії та трансплантології ім. Шалімова Олександр Усенко. Про те з якими викликами через війну стикнулися українські медики йдеться у сюжеті Подробиць, пише УНН.
"Сучасна війна - це політравма. Мінновибухові травми вражають багато органів і систем", - зазначив Олександр Усенко.
Саме таких травм зазнав Дмитро. З перших днів великої війни він командував взводом ППО на найгарячіших напрямках фронту. Цьогоріч, у березні, снаряд, скинутий з дрону, влучив у його автівку.
"Вибуховою хвилею розірвало кришу автівки та вирвало м'яз. Вилазив, чіплявся, рвався... Зачепився бронежилетом. Намагаюся щось зробити, рука ж не працює, на психах обірвав цей бронежилет... Лямки порвав, він зліз з мене. Метрів 50 через посадку прошуршав на адреналіні", - розповів командир взводу ППО Дмитро Жиров.
Дмитро переніс кілька операцій на руці. Але під час лікування медики виявили, що вибухова хвиля серйозно вразила й серце. Зараз боєць на огляді в Національному науковому центрі трансплантології та хірургії імені Шалімова. Щоби стати в чергу очікування донорського серця. Усе більше українців готові ставати донорами органів. Згодні, у разі клінічної смерті, віддати серце, аби воно слугувало іншій людині. Приміром, бійцю, який не пошкодував свого. Але робити трансплантації під час війни - надскладно.
"Складніше стало з логістикою. Якщо раніше, можливо, було більш ширше застосовувати авіацію, зараз є комендантська година, не завжди зручно виїжджати бригаді. Основна проблема на даному етапі - вчасно доставити донорський орган", - завідувач відділу Національного наукового центру хірургії та трансплантології ім. Шалімова Артур Габрілян.
Сьогоденна героїчна боротьба змушує лікарів братися за найскладніші операції, з якими ще не стикалися європейські лікарі. Та стійко тримати медичний фронт.
"Такого досвіду військової медицини, як в України, немає в усьому світі. Ми не витрачаємо шалені кошти, відправляючи наших пацієнтів за кордон. Ми все це здатні робити самі. Завдяки державі, завдяки уряду наш заклад забезпечений найсучаснішим обладнанням. Нам дуже ще багато треба зробити, щоб повернути людей до нормального повноцінного життя", - вважає Олександр Усенко.
Детальніше у сюжеті.