“Довіра до ринку корпоративних облігацій зараз майже нульова, після кризи 2008-2009 років, коли була низка гучних справ дефолтів емітентів корпоративних облігацій, які не розрахувалися зі своїми інвесторами”, — сказав він.
За словами Лібанова, наразі більшість інструментів та емітентів пов’язані з фінансуванням будівництва. У цьому сегменті стан справ дуже добрий. Левова частка будівництва іде через інструменти корпоративних і цільових облігацій.
“Що ж до класичного варіанту залучення капіталу через боргові інструменти, то маємо величезну проблем у довірі. Комісія зараз намагається перезапустити ринок корпоративних облігацій. Два роки тому, у 2016 році, ми з допомогою ЄБРР провели аналіз законодавства в Україні та за кордоном щодо того як будуються відносини між інвесторами (кредиторами) та емітентами (позичальниками). Завдяки цьому було напрацьовано багато законодавчих змін, які в цілому відображені у законопроекті № 7055. Це проект закону, який є новою редакцією чинного закону про цінні папери. Він буде називатись законом про ринки капіталу. У ньому є розділ присвячений корпоративним облігаціям та врегулюванню відносин між емітентами та інвесторами, щоб максимально захисти інвестора від можливих зловживань та, відповідно, повернути довіру до цього інструмента”, — звернув увагу член НКЦПФР.
Лібанов сподівається, що парламент ухвалить цей законопроект у першому читанні на поточній сесії, адже він дозволить перезапустити ринок корпоративних облігацій.
Раніше повідомлялось, що закон “Про валюту” запроваджує вільний рух капіталу.
Нагадаємо, у НКЦПФР переконані, що протягом п’яти років Україна може створити ринок ф’ючерсних контрактів на агропродукцію приблизно у сумі 8 млрд доларів, а щодо енергоносіїв — в обсязі понад 20 млрд доларів.