У Transparency International Georgia (TI — Georgia) назвали прямим нападом на невід'ємні права громадян законодавчі зміни, спрямовані на обмеження акцій протесту в Грузії, передає УНН із посиланням на "Новини Грузія".
НУО пояснила, чому ініціатива правлячої "Грузинської мрії" повторює "стратегії автократичних та диктаторських режимів" і як нові положення Адміністративного та Кримінального кодексів зможуть застосовувати проти критиків влади.
До 60 днів в'язниці за критику чиновників у соцмережах
Соціальні мережі тепер зможуть розглядати як суспільний простір. Це не виключає того, що публікації, які "порушують громадський порядок" або "заважають громадянам", визнають хуліганством. Покарання - штраф до 3000 ларі або адміністративний арешт до 20 діб, а при повторному порушенні - до 60 діб в'язниці та штраф до 5000 ларі.
За чинним законодавством, хуліганство карається лише у разі порушення порядку у фізичному громадському місці (наприклад, на вулиці).
До 60 днів в'язниці за образу чиновників
За образу державних службовців у зв'язку з їхньою роботою загрожуватиме штраф до 6000 ларі або арешт до 60 діб. За нецензурну лайку на адресу поліції покарання збільшать з 15 до 60 діб, а штраф - з 4500 до 6000 ларі.
Досі покарання застосовувалося лише за образу поліцейського під час виконання. Тепер будь-який негативний вислів про правоохоронців може стати підставою для арешту.
До 3 років ув'язнення за заклики до насильства
Публічні заклики до насильства каратимуться позбавленням волі до 3 років, навіть якщо вони не призвели до наслідків. Раніше покарання обмежувалося штрафами та громадськими роботами.
У TI вказують, що у авторитарних режимах навіть заклики до мирного протесту часто трактуються як підбурювання. Там припускають, що це положення широко використовуватиметься для переслідування активістів та лідерів протестів.
Жорсткі обмеження на протести
Протести у закритих приміщеннях наразі вимагають згоди власника. Заборонено блокувати входи в будівлі, мости, дороги, транспортні вузли та залізниці.
Рішення про розгони протестів тепер ухвалює МВС, а не місцева влада. Порушення правил демонстрацій каратиметься штрафом до 2000 ларі та арештом до 60 діб.
У TI вважають, що таким чином влада не тільки максимально обмежує свободу зборів, але й довіряє контроль над протестами МВС.
Поліція може проводити особисті обшуки без понятих
Тепер МВС вирішує, чи потрібні поняті під час обшуку. Раніше громадянин мав право вимагати присутності двох понятих.
За оцінкою НУО, це спростить поліцейські зловживання та зробить особисті огляди активістів менш прозорими.
Заборона на намети та сцени на мітингах
Тепер заборонено встановлювати намети та сцени, якщо влада вирішить, що це "небезпечно", заважає поліції чи роботі установ та підприємств.
Будь-якого учасника можуть визнати організатором протесту
Організатором буде вважатися не лише ініціатор мітингу, а й будь-хто, хто допомагає його провести. Навіть поширення інформації про протест може зробити людину організатором.
Таким чином, влада отримає важелі тиску на громадян, які підтримують протести, кажуть у TI.
Спонтанні мітинги заборонені
Навіть раптові протести щодо важливих суспільних приводів вимагають повідомлення муніципалітету. Юристи вважають, що це зробить спонтанні акції протесту практично неможливими.
До 6 років ув'язнення за погрози чиновникам
Будь-яка загроза на адресу чиновників та їхніх сімей спричинить до 3 років в'язниці. За обтяжливих обставин – до 6 років.
Раніше кримінальна відповідальність за загрози поширювалася лише на загрози життю та майну. На думку TI, так влада отримує інструмент боротьби з політичною критикою.
Додамо
Поправки до Закону про збори та маніфестації, Кодексу про адміністративні правопорушення та Кримінальний кодекс контрольований "Грузинською мрією" парламент ухвалив на третій місяць протестів, викликаних відмовою влади від євроінтеграції. Зміни затвердили за пришвидшеним порядком - за два дні. Консультацій із експертними групами не проводили. Одразу після ухвалення у третьому читанні 6 лютого поправки підписав президент Михайло Кавелашвілі.