"Доводи клопотання прокурора та додані до нього матеріали не містять достатніх відомостей, які б у відповідності до ст. 170 КПК України давали підстави для накладення арешту на речі та документи, що були вилучені у ході проведення обшуку службових приміщень ДК "Укрспецекспорт", - зазначив суд.
Також наголосив, що слідчі під час обшуку вилучали все підряд, не маючи дозволу на такі дії.
"Співставляючи зміст ухвали слідчого судді про обшук та протокол обшуку, вбачається, що дозвіл на вилучення було надано щодо документів про проведення ДК "Укрспецекспорт" предконтрактної роботи та участі у тендерах, що проводилися пакистанською стороною з продажу броньованих ремонтно-евакуаційних машин та інше, а більшість вилучених речей та документів не наділені тими ознаками на вилучення яких прямо вказано в ухвалі суду. А ті документи щодо яких прямо надано дозвіл на вилучення згідно з ухвалою слідчого судді про дозвіл на проведення обшуку, не потребують застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна", - йдеться у рішенні.
Суд окремо звертає увагу на якість процесуальних документів, у яких СБУ переплутала номери кримінального провадження.
"Дозвіл на обшук згідно з ухвалою слідчого судді було надано у кримінальному провадженні №22020000000000199, при цьому згідно з протоколом від 3 грудня 2020 року обшук було проведено у кримінальному провадженні №22010000000000199", - повідомляє суд.
Додамо, що обшук СБУ в "Укрспецекспорті" був проведений 3 грудня - лише через два тижні після отримання дозволу суду і в день, коли призначався новий керівник оборонного концерну "Укроборонпрому" Юрій Гусєв. При цьому СБУ залучила до обшуку спецсили "Альфи", які використовуються у виключних випадках, як то боротьбі з терористами або захистом правоохоронців та учасників судочинства від озброєного опору та нападу. Ані зброї, ані терористів на той момент в державному "Укрспецекспорті" не спостерігалось.
В ухвалі суду на обшук не було зазначено прізвищ слідчих СБУ, яким надано дозвіл на вилучення документів. Таке порушення Кримінального процесуального кодексу може пояснюватися намаганням приховати той факт, що виключна слідча дія - обшук була застосована СБУ необґрунтовано, без попередніх запитів до "Укрспецекспорту" надати добровільно необхідні для перевірки документи. Водночас, такі заходи СБУ створили передумови для доступу неуповноважених осіб до секретної інформації та державної таємниці.
Варто зазначити, що слідчі СБУ під час обшуку не фіксували на відео всі свої дії, що також є грубим порушенням.
Офіційно СБУ звинувачує службових осіб "Укрспецекспорту" та пакистанського агента Raviana у підривній діяльності. Свої версії вони пояснюють матеріалами у ЗМІ, а також показами двох нещодавно звільнених співробітників "Укрспецекспорту".
Щоправда, навіть їх покази спростовують головну лінію звинувачення СБУ (детальніше тут).
Є і інша версія активності СБУ в "Укрспецекспорті": конкурентна боротьба двох пакистанських агентів Raviana та Trojans за ринок в Україні. Останні з 2014 року були монополістами у напрямку військово-технічної співпраці України та Пакистану, аж поки у 2020 році на український ринок не повернулася Raviana. Намагання витиснути знов Raviana з ринку і може бути дійсним мотивом звинувачення їх у підривній діяльності. Аналогічні події вже були шість років тому. Тоді цьому сприяла не СБУ, а Служба зовнішньої розвідки (детальніше тут).
Як дослідив УНН, напередодні відкриття кримінального провадження проти Ravian СБУ закрила аналогічну "держзраду" проти бенефіціара Trojans.