КИЇВ. 4 червня. УНН. Згідно із законопроектом про олігархів, персони, включені в реєстр осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів), не зможуть виступати покупцем (бенефіціаром покупця) в процесі приватизації об’єктів великої приватизації. Як це може позначитися на велику приватизацію, УНН дізнався у керівника Фонду державного майна Дмитра Сенниченко.
У цьому законопроекті йдеться, що олігархи не можуть брати участь у великій приватизації. Але наскільки я розумію, це може перешкодити самому процесу великої приватизації. Тому що найбільш реальні її учасники були російські компанії, і представники великого бізнесу, які зараз підпадають під визначення “олігархи”. Як ви думаєте, така заборона завадить реалізації плану приватизації на найближчі?
Не завадить. Навпаки, він зніме ряд істотних ризиків, які раніше зупиняли іноземних інвесторів. Чому великі іноземні інвестиції не йшли в Україну? Тому що всі розуміли вирішальну роль олігархів в економіці і політиці, а також їхній вплив на процес прийняття рішень. Великий міжнародний бізнес не заходив до нас, тому що олігархи тими чи іншими методами брали участь в приватизації і розігрували “міжсобойчик”.
Наведу конкретний приклад. Сьогодні до Об’єднаної гірничо-хімічної компанії (ОГХК) виявляють інтерес більше десятка компаній. Це відомі японські, австралійські, азіатські, американські, європейські стратегічні інвестори. Їм це цікаво саме тому, що в приватизації не зможуть брати участь українські олігархи. Той факт, що за підсумками приватизації олігархи залишаться без роботи, мене не турбує. Ми працюємо виключно в інтересах України.
Сподіваємося, що законопроект Президента про деолігархізацію буде проголосований в Раді. Ми розраховуємо на консолідацію і підтримку парламенту з цього питання, оскільки в основі законопроекту — інтереси громадян України. Ухвалення закону буквально усуває всі ризики, пов’язані з впливом олігархів.
Фонд держмайна провів всю підготовчу роботу для Великої приватизації. Ми виготовили ключ і вставили його в замок запалювання. Щоб процес Великої приватизації запустився, Кабмін повинен цей ключ провернути.
Другий момент. Наскільки я розумію великі підприємства і надалі залишаться в держвласності. Вам не здається, що це влаштує олігархів? Адже залишається можливість поставити туди своїх людей, не вкладаючи в них ні копійки. Як з цим бути? В цілому ставлення до цієї норми, може він би рекомендував внести правки якісь, поки не проголосували?
З приводу інших великих підприємств — дуже важливо, щоб політична воля на рівні Президента, парламенту і уряду сприяла тому, щоб були визначені ті компанії, які є стратегічними і повинні залишатися у власності держави.
На мою думку, їх не повинно бути більше, ніж пару десятків. У конкурентному ж середовищі держава повинна існувати в форматі регулювання: виставляти об’єкти на приватизацію, паралельно посилюючи регулюючі функції. Держава повинна бути розумною, компактною і мати повноваження впливу. Це і Антимонопольний комітет, і Нацкомісія з енергетики, і інші регулятори, за допомогою яких держава впливає на ринок, створюючи умови для того, щоб бізнес розвивався, створював додану вартість і робочі місця.
Що стосується об’єктів, які вже передані урядом на приватизацію. Фонд уже закінчив підготовку по цим об’єктам. Наступні на черзі — обленерго, які активно готуються до приватизації в кінці поточного — початку наступного року. До кінця цього року очікуємо кілька великих приватизацій.
Система координат, в якій існує держава Україна, значно спотворює об’єктивну реальність, в якій працює глобальна економіка. Насправді в світі надлишок вільних для інвестицій грошей. Інвестори перебувають в постійному пошуку країн і об’єктів для інвестицій, грошей багато, ліквідність активів зашкалює.
Наша проблема в тому, що до сих пір ми лише декларували відкритість до інвестицій, а за фактом ніяких умов для цього не створювали. І в цьому сенсі законопроект Президента про деолігархізацію відкриває нас міжнародним компаніям. А їхня присутність в Україні — це не тільки про економіку і фінанси. Це і про безпеку. Що я маю на увазі? Світ глобальний. Економічні процеси глобальні. Присутність в Україні міжнародного бізнесу посилить не тільки економічну підтримку, але і захист територіальної цілісності.
Скільки об’єктів в цьому році виставили на продаж, скільки в планах продати? Наскільки активно до цих об’єктів виявляють інтерес?
З “гучного” — завод “Більшовик”, його приватизація запланована на осінь, і готель “Президент” в Києві. Також в планах до кінця року приватизація двох портів — Білгород-Дністровського морського торгового порту і морського порту Усть-Дунайський.
Паралельно триває приватизація спиртозаводів, непрацюючих виправних колоній, об’єктів агросфери. Фонд вже реалізував два десятка об’єктів концерну “Укрспирт”, поповнивши держбюджет на суму понад 1 млрд гривень. Мало хто про це говорить, тому зазначу, що сьогодні доходи від приватизації йдуть на погашення зовнішнього боргу України. Тобто, чим дорожче ми продамо об’єкти, передані на приватизацію, тим меншим буде навантаження на держбюджет, а значить в ньому буде більше коштів на реалізацію соціально важливих завдань в інтересах громадян України.
У травні був приватизований Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів за більш ніж 250 млн гривень. Це дійсно значущий показник для даного сектора економіки. За цей час ми провели більше 1900 аукціонів, на яких ціна об’єктів в середньому зростала в три рази. З початку 2020 року результатами успішних аукціонів ми вже забезпечили надходження до держбюджету понад 4 млрд гривень. І це в коронакризовий період. Це в п’ять разів більше, ніж 2019 році, і в десять разів більше, ніж в благополучному в усіх сенсах 2018.
Ми виконали дійсно титанічну роботу, завдяки якій приватизація в Україні стала прозорою, доступною і прибутковою.