Скандал із Назарієм Гусаковим, який збирав кошти нібито на власне лікування, а потім опинився у центрі гучного звинувачення у шахрайстві, вкотре змусив українське суспільство замислитися: кому ми насправді донатимо і як перевірити, що наші гроші працюють тим, хто цього дійсно потребує?
Поліція вже відкрила два кримінальні провадження, провела обшуки у Львові та Києві, а керівник МВС доповів президенту про виявлені факти, що можуть свідчити про шахрайство. Про те, чому такі історії підривають довіру до всієї сфери благодійності та як не потрапити на гачок фейкових зборів, УНН поговорив із Лолітою Кузіною, керівницею Біржі Благодійності "ДоброДій", заснованої Оленою та Юлією Сосєдками. Благодійники з 2022 року передали на допомогу армії, лікарням та важкохворим дітям на понад 130 млн грн, і наша співрозмовниця точно знає, як виглядає чесна благодійність у часи повномасштабної війни.
- Лоліто, у чому головна помилка Назарія Гусакова?
Головна помилка Назарія полягає в змішуванні особистих фінансів із коштами від благодійних зборів. Це — поширена помилка серед багатьох родин наших підопічних. Вони чомусь вважають, що зібрані на допомогу кошти стають їхніми і ними можна розпоряджатися на власний розсуд. Але благодійні внески завжди мають конкретну мету: придбання медикаментів, оплату реабілітаційних послуг тощо. Це важливо! Змішування особистих і благодійних коштів створює величезні ризики і може призвести до порушення цільового використання грошей. Дотримання обов’язку щодо цільового використання коштів — це не лише юридична вимога, але й етична відповідальність перед тими, хто надає допомогу.
- Чому подібна ситуація не склалася б, якби збір проводився через благодійний фонд?
Якщо збір коштів організовується через благодійний фонд, існує чітка система прозорості, звітності та контролю. Благодійні організації мають визначені процедури для збору коштів, верифікації витрат та надання регулярних звітів. Це включає бухгалтерський контроль, аудит і чіткі звіти для донорів, що значно знижує ризики шахрайства. У випадку з Назарієм Гусаковим відсутність цих процедур призвела до сумнівів і підозр, адже не було чіткої інформації про те, як і на що саме витрачались зібрані кошти.
- Залишається поширеною думка, що фонди "беруть відсоток на адміністративні витрати", і що краще зробити прямий переказ на картку. Як би ви це прокоментували?
Головною перевагою офіційної благодійної організації є наявність команди експертів, які несуть повну відповідальність за отримання та розподіл коштів. Вони шукають найбільш доцільні та раціональні способи використання коштів, щоб уникнути дублювання державних закупівель або послуг, вже передбачених програмами медичних гарантій. І це частина професіоналізму, тому ці люди мають право отримувати гідну оплату за свою роботу. Це міжнародна практика, яка є стандартом в усьому світі. Але чомусь в Україні ще існує думка, що працівники благодійних фондів повинні працювати без фінансової винагороди.
- Які обов’язкові елементи звітності повинні бути при організації публічного збору, що найбільше цікавить людей, які донатять?
Ключовими елементами звітності при організації публічного збору є:
- Ціль збору. Тобто чітке визначення, на що саме зібрані кошти будуть витрачені.
- Регулярні звіти. Вони повинні бути як мінімум щомісячними або після кожного етапу збору.
- Фінансові документи: чеки, акти виконаних робіт, підписані угоди.
- Публічні оновлення. Прозорі публікації про використання коштів, включаючи відео та фотодозволять донорам бачити реальний результат своєї допомоги.
Все це дає змогу тим, хто донатить, бути впевненими, що їхні внески дійсно використовуються за призначенням. Люди хочуть бачити, що їхні гроші працюють на реальні зміни, а не розчиняються без звітування.
- Якщо ми говоримо про постійних донорів, особливо міжнародних партнерів, то чого вони у першу чергу очікують від звітності?
Міжнародні донори зазвичай чекають детальної фінансової звітності. Їм потрібні чіткі суми, на що йде кожен долар чи євро.
Окрім того, їм потрібно надавати звіти про результативність: що саме вдалося змінити завдяки їхній підтримці.
Важливим також є проведення незалежного аудиту. Наприклад, іноземні донори часто вимагають підтвердження того, що витрати відбулися відповідно до заявленої мети.Вони хочуть бути впевненими, що їхні кошти ефективно використовуються, тому прозорість і професіоналізм у звітності є ключовими факторами.
- Як благодійникам уберегти себе від шахрайства?
Перш за все, нам потрібно розвивати обізнаність з фінансової грамотності в суспільстві. Багато людей долучаються до зборів через емоційний поклик, але у такому стані вони стають вразливими. Не забувайте про емоційний інтелект. Звертайте увагу на репутацію організаторів збору, наявність офіційних документів, що підтверджують реальність потреби, а також на прозорість у використанні коштів. Прозорість повинна бути пріоритетом. Гроші, які ми передаємо на особисті збори — це не інвестиція чи контракт, це подарунок з усіма ризиками.
Насамперед треба звернути увагу на відсутність офіційної організації. Благодійний збір без даних про те, хто його офіційно проводить, може бути сигналом про відсутність контролю.
Якщо організатор збору не надає чітких і прозорих звітів про витрати, це може бути підставою для сумнівів.
Крім того, якщо збір обіцяє надмірно швидкі чи нереалістичні результати, це може бути ознакою шахрайства.
- Чи правильно ми розуміємо, що краще підтримувати виключно збори від організацій?
Ні, і ще раз ні! Ми живемо в реаліях, коли потреби важкохворих людей не закриті повністю, попри спільні зусилля держави, благодійних організацій та волонтерів. Люди часто змушені проводити власні збори коштів, оскільки державні програми не покривають усі потреби. Важливо, щоб такі збори мали чітку мету, прозорість і звітність. Важливо також розмежовувати особисті кошти від коштів благодійних зборів.
- Чи відобразився скандал із Назарієм Гусаковим на благодійному секторі в цілому?
Без сумніву, така ситуація має негативний вплив на благодійний сектор. Кожен подібний випадок зменшує довіру до благодійних ініціатив, навіть якщо більшість зборів є чесними. Це підкреслює важливість впровадження механізмів контролю і звітності в усіх зборах, щоб не ставити під сумнів саму сутність благодійності.
- Як суспільству варто реагувати на підозри у шахрайстві під час збору на лікування?
Підозри в шахрайстві потрібно перевіряти. Суспільство має бути готовим ставити запитання організаторам збору і вимагати звітів. У разі підозр — слід звертатися до компетентних органів для перевірки діяльності. Важливо також підтримувати організації, які демонструють прозорість і готовність звітувати за свої дії.
- Як знайти баланс між співчуттям до тяжкохворої людини і потребою в прозорості?
Співчуття важливе, але воно не має бути причиною відмови від прозорості. Важливо бути співчутливим, але одночасно наполягати на чітких механізмах звітності. Це допомагає захистити як донорів, так і саму людину, яка потребує допомоги, від можливих маніпуляцій і шахрайства.
- Які уроки має винести суспільство з випадку з Назарієм Гусаковим? Чи потрібні на Ваш погляд нові законодавчі або інституційні зміни?
Цей випадок вказує на важливість прозорості та звітності в усіх благодійних зборах. Суспільство має навчитися ставити запитання і вимагати підтвердження витрат, коли йдеться про передачу коштів. Законодавчі зміни потрібні для встановлення чітких стандартів збору коштів, регулювання діяльності благодійних організацій і забезпечення їхньої прозорості. Нам потрібно більше уваги до культури благодійності та запровадження кращих практик з управління коштами. І, як завжди, довіряйте професіоналам — ми на цьому вже собаку з'їли. (Посміхається.) До речі, Біржа Благодійності "ДоброДій" входить до престижного рейтингу "ТОП 100+ транспарентних доброчинних організацій України", а я, як її очільниця, тричі ставала Менеджеркою року у сфері доброчинності за версією Національного конкурсу "Благодійна Україна". Це підтверджує нашу ефективність, прозорість та експертизу.
Додамо
З початку повномасштабного вторгнення Біржа Благодійності "ДоброДій", заснована Оленою та Юлією Сосєдками, надала допомогу на майже 132 млн грн.
З них отримали:
- Сили оборони України - 93 061 500 грн;
- медичні заклади - 8 533 000 грн;
- важкохворі діти та підлітки - 16 440 000 грн;
- гуманітарні ініціативи та соціальні проєкти - 13 944 000 грн.
Долучитися до проєктів Біржі Благодійності "ДоброДій" можна за посиланням.