Контекст
Президент Зеленський розпорядженням від 16 вересня утворив робочу групу з напрацювання пропозицій щодо окремих загроз у безпековій та енергетичній сферах України. Вона, серед іншого, має запропонувати варіанти реагування держави на загрози через російський газопровід “Північний потік-2”.
Головою робочої групи визначено керівника Офісу Президента Андрія Єрмака. Також до неї входять очільник СБУ Іван Баканов та секретар РНБО Олексій Данілов, міністри енергетики Герман Галущенко та юстиції Денис Малюська, посли України у Німеччині Андрій Мельник та в США Оксана Маркарова, а також чимало інших чиновників. Деталей щодо роботи групи у розпорядженні не міститься.
Спецгрупа працювала ще до її створення: напрямки діяльності
Як розповів УНН Подоляк, утворення робочої групи 16 вересня було форматним рішенням, його ухвалили для чіткого оформлення роботи, яка і так відбувалася.
Робоча група, з його слів, забезпечує формалізований статус роботи, який дозволяє залучати спеціалістів з-поза меж державного апарату — незалежних експертів, юристів, науковців.
Щодо напрямків діяльності співрозмовник зауважив, що “Північний потік — 2” — не єдина загроза в енергетичній сфері, що стоїть перед Україною.
“На жаль, в нашому політикумі та в політизованих медіа так і не почули, який виклик зараз перед нашою державою та всіма іншими державами регіону. Проблема не просто в проекті "Нордстрім-2“. Цей проект є лише частиною загроз, які існують. Перше і головне — це трансформація енергетичного сектору Європи, яка поступово рік за роком буде скорочувати споживання горючих корисних копалин. Це стосується і газу, і нафти, і вугілля. Україна має бути готова до такої трансформації і повинна брати у ній участь”, — зазначив він.
Битву проти будівництва “Північного потоку-2” програли, рухаємось далі
УНН поцікавився у радника голови ОП, чи не запізно створено групу, адже “потік” вже тиждень як добудовано.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Північний потік-2” добудовано: що це означає для України
“Другий аспект — це те, що стосується "Нордстріма“ безпосередньо. Битва проти його будівництва була програна ще у 2016-2017 роках, коли уся політика протидії цьому проекту звелась до наївної надії на те, що Америка заблокує будівництво. Зараз бачимо, що Росія почала відвертий газовий шантаж Європи для того, щоб Європа дозволила експлуатацію "Нордстріму“. Україна та наші партнери в Європі і Америці мають всі можливості, щоб цьому протидіяти. Зміст заходів для протидії напрацьовуються також в рамках цієї групи”, — пояснює Подоляк.
Завдання не в дипломатії
УНН також задався питанням про те, чому в робочу групу не було включено міністра закордонних справ України Дмитра Кулебу, адже протидія “Північному потоку-2” на різних міжнародних майданчиках — це, здавалось би, у його компетенції.
Як зазначив у відповідь співрозмовник, керівник робочої групи, тобто, пан Єрмак, залучатиме “усіх, кого потрібно залучити”.
“Сенс завдання, яке зараз маємо, полягає не так у формальній дипломатії чи у загальній зовнішній політиці, як у спеціальних заходах різного характеру. Галузевих в енергетиці, юридичних заходів, роботи по лінії спецслцжб та розвідки, загальної системи національної безпеки та неформальних контактів з нашими партнерами на Заході. Усі, хто буде потрібен для цієї роботи, будуть залучатись на різних її етапах”, — додав Подоляк.
Контекст
Проект “Північний потік-2” передбачає спорудження двох ниток газопроводу від узбережжя Росії через Балтійське море до Німеччини. Він проходить в обхід України. Пропускна здатність кожної нитки газопроводу — 27,5 млрд кубометрів на рік.
В Україні вказують на політичність цього проекту та побоюються, що після добудови "Північного потоку-2" Росія може припинити транзит через Україну. Німеччина заявляє, що не вважає цей проект політичним, і зробила кроки, спрямовані на збереження транзиту газу через Україну.
Офіційні особи США при двох попередніх президентських адміністраціях також виступали проти "Північного потоку-2" через побоювання, що це посилить економічний та політичний вплив Москви в Європі. За словами критиків, трубопровід дозволить Кремлю посилити залежність Європи від свого природного газу, а потім використовувати його для шантажу союзників США.
Президент США Джо Байден, прагнучи тісніших зв'язків з Європою і, зокрема, з Берліном, в травні скасував санкції США проти зареєстрованої в Швейцарії російської трубопровідної компанії Nord Stream 2 AG і її виконавчого директора, що, як зазначають аналітики, свідчить про зміну позиції США.
А вже 21 липня Сполучені Штати і Німеччина досягли угоди щодо будівництва російського газопроводу “Північний потік-2” в Європу, без введення подальших санкцій США.
США та Німеччина оприлюднили спільну угоду щодо завершення будівництва “Північного потоку-2”, де обіцяють підтримку суверенітету та незалежності України.
Після цього у спільній заяві міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба та міністр закордонних справ Польщі Збігнєв Рау наголосили, що відмова від спроб зупинити запуск газопроводу “Північний потік-2” створила додаткові політичні, військові та енергетичні загрози для України та Центральної Європи. Також Україна ініціювала консультації з Єврокомісією з питання газопроводу "Північний потік-2".
Російський "Газпром" заявив про завершення будівництва "Північного потоку-2" 10 вересня.