Цитата:
“Ми раз у раз говоримо перевіряючим, що немає потреби топтатися по заповіднику і раз у раз брати проби кормів для тварин зоопарку чи воду зі ставків зоопарку і Великого Чапелського поду, шукаючи причину всередині заповідника, а не ззовні! Це вкрай складне питання, бо його гальмуватиме аграрне лобі України. І цим питанням, чомусь, найбільше переймається Держпродспоживслужба, явно, також лобіюючи інтереси аграріїв”, — сказав він.
Гавриленко продовжив, що перший заступник голови Держпродспоживслужби Владислав Седик неодноразово нагадував “Асканії-Новій”, що “аграрії працюють у правовому полі”.
Деталі
“Україна має "криве законодавство в частині застосування пестицидів“, тому задля захисту фауни заповідника необхідно впроваджувати хоча б термінові заборони”, — прокоментував директор заповідника.
Гавриленко пояснив, що буферна зона шириною 1-1,5 км на території біосферного заповідника діє, згідно з вимогами ЮНЕСКО, а далі йде зона антропогенних ландшафтів з максимальною шириною в окремих місцях до двох кілометрів. Водночас добова взаємодія птахів, що зупиняються у заповіднику під час міграцій, з навколишніми територіями сягає 40-45 км. Отже, вузька буферна зона не здатна убезпечити птахів від споживання отруєного зерна на навколишніх полях.
Контекст
З початку року на півдні України неодноразово фіксувалися випадки масової загибелі птиці. Держпродспоживслужба видавала рекомендації, збирала круглі столи, а 23 березня Держпродспоживслужба заявила, що вирішила питання використання препарату (від гризунів), через який сталася масова загибель птахів.
Препарат був заборонений до застосування на три місяці, однак птахи досі продовжують помирати.
Експерти на тлі інциденту порушили питання компетентності голови Держпродспоживслужби Владислави Магалецької, яка отримала посаду без конкурсу.