Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) створювалось як головний інструмент боротьби з топкорупцією. Але з часом воно дедалі більше перетворюється на інструмент тиску на бізнес, рейдерства та корупції. Кримінальні провадження, які розслідують детективи НАБУ, нерідко мають вибірковий характер і використовуються для втручання у господарські процеси та рейдерських атак. Таку думку в ексклюзивному коментарі УНН висловив юрист Олег Шрам.
Що не так із роботою НАБУ: корупція чи тиск на бізнес?
До НАБУ дуже багато питань від того, які завдання вони переслідують у кожному окремо взятому кримінальному провадженні. Якщо аналізувати їхню діяльність системно, то можна сказати, що питання боротьби з корупцією для них це як обгортка. А насправді в багатьох провадженнях вони переслідують зовсім іншу мету. Це говорить про вибірковість їхніх кримінальних проваджень
За його словами, аналіз досудових розслідувань, які проводить Бюро, показує, що ті провадження, які мали б розслідуватись у найкоротші терміни, тягнуться роками.
Тим самим вчиняється певний тиск і на учасників кримінального провадження, і на якісь певні, напевно, бізнес-процеси, дії, рішення і так далі
На думку юриста, справи, які розслідуються, свідчать про зловживання НАБУ та рейдерство правоохоронців.
Якщо дивитися системно за діяльністю НАБУ, то багато публічно відомих фактів дають підстави говорити, що вони переслідують інші, ніж визначені законом, завдання у тих чи інших кримінальних провадженнях. І ці завдання точно не пов'язані з їхніми повноваженнями і тими завданнями, які визначені законом, а саме - боротьба з корупцією. Це може бути і рейдерство, і переслідування окремих осіб з тією чи іншою метою, штучні створення доказів винуватості, провокації підкупу, фальсифікація тих чи інших матеріалів досудових розслідувань, про що не раз говорили, зокрема, і учасники тих справ, які розглядаються в антикорупційному суді. Тобто, спектр дуже широкий, а все це, в сукупності, говорить, що мета у них інша, і не може кримінальне провадження, яке б воно там не було, тим більше, якщо воно стосується якихось господарських взаємовідносин, фінансових, розслідуватися багато років і не знайти свого вирішення
НАБУ і порт "Південний": переслідування Федоричева як приклад рейдерства
Одним із прикладів таких спроб рейдерського захоплення бізнесу руками детективів Антикорупційного бюро є справа проти власника двох найбільших терміналів "ТИС-Зерно" і "ТИС-Добрива" в порту "Південний" Олексія Федоричева. НАБУ розслідує цю справу вже десятиліття, проте детективи так і не спромоглися назбирати достатньо доказів проти Федоричева. Все зводиться у їх діяльності виключно до тиску на бізнес шляхом спроб перешкоджання роботі терміналів.
Фактично, за 10 років їм так і не вдалося вручити підозру бізнесмену чи обрати для нього запобіжний захід. А регулярні спроби арештувати майно хоч і закінчуються провалом щоразу, однак значно перешкоджають веденню критично важливого бізнесу у час війни, повʼязаного із забезпеченням продовольчої безпеки.
Яскравим свідченням того, що справа проти Федоричева – це бізнес-розбірки за участю правоохоронців-антикорупціонерів є рішення суду Князівста Монако, де вже давно мешкає бізнесмен. Судді Монако відмовились вручити підозру Олексію Федоричеву, зазначивши, що його справа – це господарський спір, а не кримінал.
… викладені у запитах відомості не дозволяють визначити характер справи як кримінальний, що дає змогу компетентним органам Князівства Монако зробити висновок: суть справи більшою мірою стосується фактів, які лежать в основі спору суто економічного характеру
Схожої думки були й судді Вищого антикорупційного суду, які не вбачали підстав, для арешту майна чи обрання запобіжного заходу Федоричеву. Ба більше, вони навіть відмовились продовжити строки досудового розслідування після того, як вони спливли.
Проте винахідливість детективів вражає. Замість того, щоб змиритись з поразкою і визнати, що справа була замовною вони формально передали її на розслідування до Національної поліції. Увійшовши до слідчої групи, перше, що зробили НАБУшники, – змусили колег у Печерському районному суді Києва протиснути рішення про продовження строків розслідування.
Далі – все як книжка пише. Не отримавши того, що хотіли у ВАКС, детективи намагаються протиснути необхідні рішення в Печерському райсуді Києва. Тож усе вказує на те, що в Бюро аж надто зацікавлені терміналами в порту "Південний".
На думку Олега Шрама, не нормально, коли кримінальні провадження розслідуються десятиліття. Так, бувають складні випадки, без цього нікуди, але коли це тягнеться 10 років, то це, швидше, працює на знищення ділової репутації фігуранта.
Так, справи можуть закриватися, але не має тривати розслідування 2-3 роки, коли знищується репутація тієї чи іншої компанії, власників чи менеджерів, коли з ними не хочуть працювати, бо вони начебто причетні до якихось корупційних дій. Навіть якщо є якесь кримінальне провадження без підозри, без нічого, вони (потенційні партнери – ред.) вже дивляться з насторогою і задумуються - працювати чи не працювати з тим чи іншим суб'єктом. Звичайно, це впливає на репутацію і на можливості ведення нормальної господарської діяльності, розвивати бізнес, розширювати його і так далі
Національне антикорупційне бюро перетворилось у Комерційне бюро: що кажуть експерти
Шрам акцентував увагу на тому, що за той час, поки працює Антикорбюро, досягнення детективів – це один вирок, що набрав законної сили, на одного розслідувача.
Чи спроможне НАБУ з такими темпами роботи хоч якось впливати на корупцію? Спроможне! Тільки в бік збільшення рівня корупції, бо вони не можуть виконати, охопити увесь цей обсяг, а тим більше, коли вони не хочуть цього робити, і коли вони займаються зовсім якоюсь іншою роботою. В тому числі і підігруваннями. Ми бачимо і кримінальні провадження щодо детективів, і питання по їхньому незаконному збагаченню, участі бізнесу, впливу, коли один з детективів сприяє комерційній структурі з конвертаційними центрами, там розблокування якісь тощо
Зокрема, йдеться про колишнього детектива Тараса Лікунова, який розслідував справу щодо посадовця "Укрзалізниці", а потім обійняв посаду в цій компанії після звільнення з посади фігуранта кримінального провадження. Тобто, таким чином детектив фактично "звільнив" місце під себе, що, на думку експертів, є прямим порушенням закону "Про запобігання корупції" і конфліктом інтересів.
Крім того, останнім гучним скандалом стали справи проти детектива НАБУ Руслана Магамедрасулова, який разом із батьком-громадянином рф, за даними слідства, займався торгівлею канабісом із Дагестаном. Йому інкримінують державну зраду. Окрім того, його підозрюють у зловживанні впливом для незаконних махінацій з податками українських підприємств на суму 30 млн гривень, за що він мав отримати 900 тис. гривень. Детектив НАБУ мав повпливати на органи Державної податкової служби України для прийняття ними протиправних рішень щодо виключення близько десяти компаній з переліку ризикових. Що є очевидним свідченням корупції в НАБУ.
Ліквідувати НАБУ чи посилити контроль - чи можливі варіанти?
На думку Олега Шрама, кардинально змінити ситуацію зможуть виключно або ліквідація самого Антикорупційного бюро, або системне посилення контролю за його діяльністю.
Або ліквідувати, або системні зміни закону, в першу чергу, щодо забезпечення дієвого контролю. Бо антикорупційний комітет Верховної Ради не спроможний цього робити. Ми бачимо по їхній діяльності, по-перше, там ніхто не розуміється на цій діяльності. Окрім того як гарну картину, поговорити, цифри подивитися. А які цифри, що за ними ховається, як має працювати правоохоронний орган, яким є НАБУ, вони не розуміють
Окрім того, на думку фахівця, потрібен зовнішній аудит НАБУ. Той єдиний звіт, який був за всю історію роботи НАБУ, був складений таким чином, щоб не дати відповідь на поставлені запитання і залишити все як є.
Олег Шрам переконаний, що боротьба з корупцією – це друге по важливості питання в нашій країні після війни. Про це, до речі, Україні постійно нагадують і західні партнери.
Окрім того, за його словами, самі українці очевидно вже давно зрозуміли, що НАБУ і САП, окрім гарних розповідей, насправді не займаються боротьбою з корупцією.
Національне антикорупційне бюро перетворилось і в комерційне бюро. Тут багато граней. Десь корупційне, десь бюро переслідування, десь бюро провокації, десь бюро створення самих якихось злочинів. Багато граней, але точно не те, яким воно мало бути і для чого воно створювалося