Зеленський не приніс миру "під ялинку": підсумки року після саміту в Парижі

КИЇВ. 9 грудня. УНН. Минув рік з тих пір, як у Парижі відбулась зустріч лідерів України, Німеччини, Франції та Росії в “Нормандійському форматі” — перша з 2016 року. За її підсумками, учасники перемовин досягли низку домовленостей, які мали сприяти розв’язанню збройного конфлікту на Донбасі. УНН підбив для вас підсумки того, які пункти домовленостей все ж вдалось виконати за рік.

Так, за результатами переговорів у французькій столиці Офіс Президента України Володимир Зеленський опублікував комюніке з 9 пунктів. Розберемо та проаналізуємо його по пунктах.

• Сторони віддані повній та всеохопній імплементації режиму припинення вогню, підкріпленого реалізацією всіх необхідних заходів з підтримки режиму припинення вогню до кінця 2019 року.

Так, опівночі 27 липня в районі проведення операції Об’єднаних сил розпочався повний та всеосяжний режим припинення вогню.

З того часу щоденна кількість обстрілів зменшилась, водночас активність бойовиків на сході нашої країни все ще фіксується, так само як і втрати у лавах українських захисників.

За даними, наведеними Офісом Президента, починаючи з 27 липня станом на 3 листопада втрати Збройних сил України від безпосередніх бойових дій у зоні проведення Операції об’єднаних сил склали трьох загиблих та 11 поранених. За такий самий період 2019 року, стверджують у Зеленського, від бойових дій загинуло 29 українських воїнів та 98 було поранено.

Крім того, 24 листопада в штабі ООС повідомили, що внаслідок пострілу ворожого снайпера отрима сметрельне вогнепальне поранення ще один український військовослужбовець.

Водночас, можна констатувати, що, принаймні частково, перший пункт паризьких домовленостей було виконано — обстрілів бойовиків та втрат серед особового складу ЗСУ суттєво поменшало.

• Сторони підтримають розробку та імплементацію оновленого плану з розмінування на основі рішення Тристоронньої контактної групи про протимінну діяльність від 3 березня 2016 року.

На сьогодні можна говорити, загалом, про кроки у напрямку виконання даного пункту, адже ОБСЄ ще в травні поточного року відзначила роботу України в частині реалізації оновленого плану розмінування.

Крім того, на сьогодні можна говорити про те, що питання розмінування є одним з таких, які на засіданні Тристоронньої контактної групи менше за інші блокуються росіянами.

• Сторони підтримають домовленість у рамках Тристоронньої контактної групи щодо трьох додаткових ділянок розведення з метою розведення сил і засобів до кінця березня 2020 року.

Так, останнє зафіксоване розведення військ на Донбасі відбулось в 2019 році, ще до нормандської зустрічі, на ділянках у Станиці Луганській, в Золотому та Петрівському, в останніх двох — повторне.

Про нові ділянки, розташування яких, доречі, досі не має розголосу, розмова велась у ТКГ на протязі всього року. А не так давно стало відомо, що розведення сил планується не на трьох, а одразу на чотирьох локаціях.

Водночас, станом на зараз, втілення домовленостей у життя не відбулось на жодній з ділянок. У ТКГ заявляють, мовляв, питання перебуває у статусі “технічного”. Водночас констатуємо — даний пункт домовленостей на сьогодні реалізувати не вдалось.

• Сторони заохочують Тристоронню контактну групу сприяти звільненню та обміну утримуваних осіб, пов’язаних з конфліктом, до кінця року на основі принципу “всіх на всіх”, починаючи з “усіх встановлених на всіх встановлених”, при розумінні, що міжнародним організаціям, включно з Міжнародним комітетом Червоного Хреста (МКЧХ), буде надано повний і безумовний допуск до всіх утримуваних осіб.

Так, менш ніж за місяць після зустрічі лідерів чотирьох держав у французській столиці, відбулося звільнення утримуваних осіб з ОРДЛО. На підконтрольну Україні територію повернулось 76 утримуваних осіб. Своєю чергою Україна віддала бойовикам 127 утримуваних, ще 14 відмовитися повертатися на окуповану територію.

Вже поточного року відбулось ще одне звільнення — тоді Україна повернула 20 своїх громадян з тимчасово окупованих територій.

Отже, можна говорити про часткове виконання даного пункту домовленостей, адже, нажаль, довгоочікуваного обміну за принципом “всіх на всіх” так і не відбулось, у той же час чимало наших громадян вдалось повернути на батьківщину.

Наразі українська делегація в ТКГ заявляє, що передала списки з 11 осіб для чергового обміну, та не втрачає надію провести його до Нового Року. Водночас, відповіді “тієї сторони” (Росії) так і не було отримано.

• Сторони підтримають досягнення протягом 30 днів домовленості в рамках Тристоронньої контактної групи про нові пункти пропуску через лінію розмежування.

Технічно, домовленість виконано, Україною. Контрольні пункти в’їзду-виїзду “Щастя” та “Золоте” були відкриті 10 листопада. Однак на практиці, КПВВ фактично місяць блокують бойовики.

Блокують вони і ще три пункти — “Гнутове”, “Майорське” та “Мар’їнку”.

В українській делегації у тристоронній контактній групі пояснюють: бойовики “комплексують” перед виконаною з українського боку роботою щодо розбудови нових КПВВ, але на компроміси йти готові.

• Сторони нагадують, що Спеціальна моніторингова місія (СММ) Організації безпеки і співробітництва в Європі має бути спроможною сприяти зниженню напруженості та просуванню миру, стабільності та безпеки з використанням усіх можливостей мандату (від 21 березня 2014 року) та користуватися безпечним і надійним допуском по всій території України з метою повного виконання свого мандату.

Ситуація з роботою СММ ОБСЄ залишає бажати кращого. Так, бойовики на сьогодні продовжують перешкоджати діяльності спостерігачів до не пропускаючи їх на непідконтрольну Україні територію.

Не має місія доступу і до неконтрольованої урядом ділянки українсько-російському кордону.

• Сторони висловлюють зацікавленість у досягненні домовленостей у рамках Нормандського формату (Н4) і Тристоронньої контактної групи щодо всіх правових аспектів Закону про особливий порядок місцевого самоврядування (про особливий статус) окремих районів Донецької та Луганської областей — як вказано у Комплексі заходів з виконання Мінських домовленостей від 2015 року — з метою забезпечення його функціонування на постійній основі.

Закон щодо “особливого статусу” Донбасу було продовжено на рік майже одразу після проведення саміту, хоча фактично він залишається "сплячим" адже для вступу його в силу не виконані всі умови.

Закон, повноваження якого є тимчасовими, передбачає, серед іншого, особливий порядок призначення суддів та прокуратури на території Донецької, Луганської областей, амністію для “осіб-учасників подій” на Донбасі, можливість створення загонів так званої “народної міліції” тощо.

Всі положення його мають розпочати дію після старту роботи органів місцевої влади, обраних на виборах за українським законом, під наглядом міжнародних спостерігачів.

Водночас, місцеві вибори в ОРДЛО, які за цим законом мали пройти ще 7 грудня 2014 року, так і не відбулись, зокрема через безпекові умови, адже на Донбасі продовжуються бойові дії.

Напередодні законопроект про чергове продовження “особливого статусу” Донбасу до 31 грудня 2021 року внесли до парламенту. За попередньою інформацією, окрім дати дії документу, інших змін у ньому не передбачається.

• Сторони вважають за необхідне інкорпорувати “формулу Штайнмаєра” в українське законодавство згідно з версією, узгодженою Н4 та Тристоронньою контактною групою.

Варто одразу зазначити: так звану “формулу Штайнмаєра” в українське законодавство на сьогоднішній дент інкорпоровано не було. Одже, даний пункт домовленостей можна також вважати не виконаним.

Водночас українська сторона стверджує, що знайшла засіб забезпечити національні інтереси держави, не перетинаючи червоні лінії, навіть якщо “формула” буде імплементована.

Довідка УНН: ідея належить міністру закордонних справ Німеччини Франк-Вальтеру Штайнмайєру (2013-2017 рр.). Суть її полягала в тому, щоб змінити послідовність виконання пунктів Мінських угод.

Зокрема, “формула” передбачала, що місцеві вибори відповідно до українського законодавства, а потім і набуття чинності закону про “особливий статус” Донбасу мають відбуватись одночасно із виведенням військ і встановленням контролю України над східним кордоном.

Раніше цього року в партії Зеленського “Слуга народу” йшли розмови про те, що “формулу Штайнмаєра” включать до закону про особливості місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей.

Однак, як було раніше зазначено, такиі зміни у законі не передбачаються.

• Крім того, передбачаються подальші кроки: політичні радники та мінстри мають забезпечити виконання домовленостей та погодити проведення ще однієї зустрічі у цьому форматі впродовж чотирьох місяців стосовно політичних та безпекових умов, серед іншого — для організації місцевих виборів.

Так, однозначно сказати, що цей пункт не було виконано, не можна, адже політичні радники цьогоріч проводили зустрічі, остання відбулась 13 листопада. Тоді сторони домовились, зокрема, прискорити роботу над українським “Планом дій по Донбасу”.

Однак запланована зустріч лідерів “Норманді” в Берліні цьогоріч не відбулась.

Голова української делегації в ТКГ Леонід Кравчук раніше висловив надію, що переговори четвірки все ще можуть відбутись до кінця року. Але часу для організації такої зустрічі залишилось обмаль.

У підсумку, станом на 9 грудня 2020 року можна говорити про повноцінне виконання сторонами лише одного пункту домовленостей, досягнутих у Парижі. Решта — або перебуває на стадії переговорів, або просто заблокована.

Чи можна в цьому звинуватити українську сторону? Навряд, адже навіть німецькі та французські партнери відзначили великий об’єм роботи, зроблений представниками нашої держави.

Президент Володимир Зеленський на початку 2020-го зазначив, що дає рік на досягнення домовленості з президентом Росії Володимиром Путіним про припинення війни на Донбасі. З Паризького саміту пройшов рік.

Можливо, це означає, що саме зараз настав час для змін форматів і майданчиків, планів “B” і “С”, а також партнерів по переговорам, на тих, що все ж таки зможуть дотиснути Кремль задля миру на українській землі.