Зміни в розподілі радіочастотного спектра у телекомунікаціях. Що на це впливає та хто цим користується?

Умови воєнної турбулентності, фінансового голоду та економічної нестабільності ставлять перед владою надзвичайно істотні завдання, які вимагають розсудливості, послідовності та стратегічного мислення. У такі часи важливо, щоб законотворці залишалися послідовним у своїх рішеннях та створювали найбільш сприятливі умови для повоєнної відбудови, підтримки та розвитку бізнесу.

У цей важкий для усіх період від влади очікується високий рівень гнучкості, компромісу, розуміння, консолідація із бізнес-середовищем задля спільної мети, спільної перемоги.

22 січня 2024 року уряд вніс до Верховної Ради України проєкт закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України, який зареєстровано за номером 10423.

Законопроєкт передбачає вже з 1 квітня 2024 року змінити для мобільних операторів правила, що стосуються оподаткування рентою, ліцензування та інших аспектів ведення цього бізнесу. Ці правила оподаткування рентою запроваджені на початку 2017 року та застосовуються тільки до певної кількості ліцензій, виданих державою до 1 січня 2022 року на тендерних засадах. Строк цих ліцензій різний, але загалом до 15 років. Останні з них закінчуються у 2033 році та передбачають можливість застосування спектральних коефіцієнтів, як умови ефективного освоєння обмеженого радіочастотного ресурсу та певної державної гарантії для операторів у розбудові мереж нового покоління.

Зараз законопроєктом пропонується скасувати понижувальні й підвищувальні коефіцієнти одномоментно, без перехідного періоду, без урахування інтересів інвесторів і бізнесу та за низької величини запланованих доходів бюджету від цього. Це стане причиною виникнення нерівномірного податкового навантаження серед мобільних операторів, що руйнує конкурентний баланс на ринку електронних комунікацій та ускладнить залучення нових інвестицій у сферу стільникового зв’язку.

З пояснювальної записки до законопроєкту можна порахувати, що запланована вигода для бюджету від "нової" ренти без коефіцієнтів становитиме близько 4,7 млн грн у місяць (це 56,3 млн грн в рік), тому вибір такої нової стратегії змушує замислитися, про що вона та чи достатньо ефективна для самого уряду і для ринку електронного зв’язку.

Необхідність стабільності та прогнозованості в частині оподаткування зауважує і комітет з питань цифрової трансформації ВРУ на засіданні від 22 лютого. За словами членів комітету, такі різкі зміни можуть негативно вплинути на здатність до відновлення та подальшого розвитку цифрової інфраструктури на території України.

У висновку до проєкту Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України комітет Верховної Ради України з питань цифрової трансформації також наголошує на необхідності запроваджувати передбачені законопроєктом зміни не раніше, ніж з початком нового бюджетного періоду.

Про те, що є неприпустимим різке й одночасне скасування спектральних коефіцієнтів (без встановлення перехідного періоду або поетапності), також підтверджується у висновку ГНЕУ до законопроєкту. На їхнє переконання, пропозиція щодо повного відходу від механізму застосування стимулюючих коефіцієнтів ставки рентної плати за користування радіочастотним спектром у згаданому діапазоні потребує додаткового обґрунтування в аспекті впливу на стимулювання розгортання в Україні мереж стільникового зв’язку наступного покоління.

Очевидно, що під час війни така запропонована законодавча ініціатива призведе до надчутливого впливу на фінансові показники операторів, а непрогнозовані зміни можуть негативно вплинути на стабільність їхньої діяльності та формування цін для кінцевих користувачів.

Скасування спектральних коефіцієнтів не може бути результативним без достатнього перехідного періоду. Розуміння законотворцями того, що будь-які фінансові рішення потребують часу для ефективного впровадження, є ключовим. Виробничі та бізнес-процеси не можуть адаптуватися миттєво, і тому важливо враховувати необхідний перехідний термін для підприємництва та економіки України в цілому. Зміни повинні бути поетапними, з достатнім часом для адаптації та вирішення можливих викликів.

Відсутність достатнього перехідного періоду зменшує можливості операторів мобільного звʼязку до відновлення та подальшого розширення цифрової інфраструктури на прифронтових та деокупованих територіях, купівлі генераторів, посилення заходів кібербезпеки, проведення підготовчих робіт на випадок екстрених ситуацій, що є надзвичайно важливим в умовах триваючого повномасштабного вторгнення.

Зараз вкрай важливо звернути увагу на усталеність бізнес-середовища, намагатися уникати різких змін на законодавчому рівні, які можуть створювати тиск на ринок електронних комунікацій. Надійні та зрозумілі правила гри, послідовні регуляторні рішення і стабільність податкового законодавства, що не передбачає турбулентності, а особливо під час триваючого воєнного стану, дають операторам можливість розраховувати та планувати свої інвестиції для забезпечення зв’язку та підтримки 24/7 роботи мереж.

У законопроєкті спостерігається явна розбіжність з Податковим кодексом України, де вказано, що зміни податків не можуть вноситися пізніше ніж за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, у якому будуть діяти нові правила та ставки ренти. Податки та збори, їхні ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

При цьому скасовуються підвищувальні коефіцієнти, збереження яких зараз, вочевидь, для бюджету є економічно вигіднішим, ніж "термінове" їхнє скасування в поточному бюджетному році.

Відмова від механізму застосування спектральних коефіцієнтів повинна відбуватися поступово протягом певного періоду. Наприклад, протягом шести років з моменту набрання чинності відповідного закону, поступово в три етапи коригувати величину коефіцієнтів як підвищувальних, так і понижувальних у напрямку їх поступового зменшення.

Таке "відтермінування" та поступова відмова не стає критичною для запланованих і стратегічних бюджетних надходжень і, при цьому, дозволить операторам поступово адаптуватися до нових умов та спланувати свої витрати, а ринку - нівелювати ризики несправедливої конкуренції. Також за такого підходу держава матиме можливість для кращого аналізу та прогнозування ризиків та негативних наслідків реформи оподаткування радіочастотного спектра.

Адже основними завданнями запровадження у 2017 році спектральних коефіцієнтів, як механізму оптимізації та економічної доцільності, були рівні умови для користувачів спектра в усіх перспективних діапазонах та підтримка ринкових механізмів для усунення невиправданої концентрації спектра.

Коли ухвалюється рішення щодо відмови від всіх коефіцієнтів, то ці завдання мають підтримуватися на ринку, очевидно, іншими механізмами, що при поступовій відмові стало прогнозуються та адаптуються.

Тому, звісно, бізнес очікує на поправки до цього законопроєкту, які виправлять у тексті строк для набрання чинності документа та передбачать поступове (поетапне) впровадження і, звісно, кореляції на фактичну дію в країні воєнного стану, динамічно зростаючі фінансові витрати операторів на оборонні зобов’язання.