Жнива у рф під загрозою через дефіцит пального - розвідка
Київ • УНН
Розвідка повідомляє про паливний голод у рф, темпи збиральної кампанії відстають від минулорічних утричі. Дефіцит пального загрожує втратами врожаю та виживанню дрібних господарств.
росія входить у жнива 2026 року з дефіцитом дизельного пального, що ставить під загрозу і темпи збирання врожаю, і виживання дрібних господарств, передає УНН із посиланням на Службу зовнішньої розвідки.
Деталі
За даними розвідки, найгостріше проблема відчувається на півдні рф, у краснодарському та ставропольському краях, ростовській області, де зернові дозрівають раніше, ніж в інших регіонах. Паливний голод зафіксовано також у липецькій, воронезькій, тамбовській, свердловській областях, у якутії та башкортостані.
росія після ударів по НПЗ заборонила експорт авіаційного пального01.06.26, 11:59 • 4663 перегляди
Темпи збиральної кампанії відстають від минулорічних мало не втричі. Станом на 1 липня на росії обмолочено лише 1,3–1,5 млн га проти 4,2–4,6 млн га на ту саму дату 2025 року. Заступник голови уряду дмитро патрушев публічно заперечив наявність системних проблем зі збиранням, проте жодних конкретних цифр щодо обмолоченої площі чи валового збору зерна порівняно з минулим роком так і не навів.
Паливна криза накладається на скорочення посівних площ. Станом на 1 червня ярими культурами засіяли на 11,3% менше землі, ніж торік, озимими на 7,4% менше. Дефіцит пального підвищує ризик зриву оптимальних агротехнологічних строків. Після дозрівання зернових на збирання відводиться лише 7–10 днів, далі зерно починає осипатися, а дощі можуть узагалі не дати комбайнам вийти в поле. Представники апк ростовської області вже оцінюють можливі втрати врожаю через зрив строків приблизно у 15%
На АЗС тим часом вишиковуються черги, а продаж дизелю нормують: 20–200 літрів на одного покупця, заправити пальне в резервуари чи інші ємності часто відмовляються взагалі. Для порівняння, один комбайн за зміну спалює до 300 літрів солярки, тож встановлені ліміти не покривають навіть одного повного робочого дня.
У розвідці додали, що найважче доводиться віддаленим районам. У якутії фермери змушені долати 200–300 км, щоб придбати ті самі 200 літрів пального, обсягу, якого вистачає приблизно на одну зміну роботи техніки.
Найбільш незахищеними в цій ситуації виявляються малі та середні господарства без власних паливних резервів і довгострокових контрактів з нафтопереробними заводами.
Наслідки очевидні: втрати врожаю, погіршення якості зерна і подальше падіння рентабельності дрібних виробників, для яких пальне вже й так становить близько 20% собівартості зерна. Найвищі ризики залишаться в регіонах зі слабкою паливною інфраструктурою, великими відстанями між АЗС і господарствами та обмеженими можливостями зберігати запас