Збереження гуманності та гордість за країну: як рік війни змінив українське суспільство

Цитата

«Ми провели 21 хвилю опитування “Україна в умовах війни” і якщо говорити загалом, перша найбільш значуща зміна, що відбулася в суспільстві – це обʼєднання суспільства. До 24 лютого минулого року прослідковувалися певні відмінності в розумінні українцями майбутнього країни, хоча вже й не такі сильні, як до 2014 року. Особливо це стосується жителів східних та південних регіонів. Зараз спостерігається абсолютна консолідація у питанні зовнішньополітичного вектору – маємо найвищу підтримку за історію щодо вступу до НАТО та ЄС. Також жодних регіональних та вікових відмінностей в питаннях віри в перемогу, довіри до президента, до армії. Змінилося відношення до держави – українці цінують Україну. Так, є багато питань до політиків і це спостерігається в питаннях щодо довіри до Верховної Ради. Але якщо говорити про довіру до держави як інституції – вона змінилася. Це повʼязано з тим, що тільки на державу покладається вся надія консолідувати людей в кризу», – розповів Мисів.

Друга важлива зміна, яка походить від першої – зростання рівня громадянської свідомості, 80-90% опитаних усвідомлюють себе громадянами України. За рік повномасштабної війни з української свідомості зник так званий російський компонент – одна з ключових речей, яка розʼєднувала суспільство та викликала суперечки щодо бачення майбутнього країни, її розвитку та історії.

Відбулася трансформація і щодо ставлення до росіян і будь-чого російського. Особливо різко вона відбулася після викриття злочинів в Бучі. Ті, хто ще мав лояльне відношення до російського населення, після цих подій змінили свою думку. Українці зрозуміли, що не готові пробачати росіянам злочини, які зараз вчиняються на нашій території.

«Українці не втомилися від війни. Індекс життєстійкості, який ми спостерігаємо, хоч і має дещо негативну тенденцію, але це не є стрімким падінням. Так, є зниження певних моральних показників, оскільки люди рік перебувають у стресі, живуть в іншому ритмі. Але за загальними показниками, в порівнянні з довоєнними, ми не побачили ключових змін, що наше суспільство втомилося. Воно залишається стійким, далі готове продовжувати боротьбу, бо на кону виживання кожного. Є розуміння, що війна не закінчиться за місяць-два, як це було в перші тижні повномасштабного вторгнення», – зазначив соціолог.

Проте, спостерігається моральне погіршення через втрати. Адже зростає кількість тих, хто через війну втратив близьких, як і серед військових, так і серед цивільних. Щонайменше, третина опитаних повідомляє про погіршення стану здоровʼя. Якщо в цілому українці відчувають гордість за свою країну, то щоденні емоції в основному негативні – сум, страх, злість.

Значна частина суспільства почала обмежувати себе в заняттях, що приносять задоволення, пояснюючи це тим, що “не на часі”. Натомість українці почали частіше читати книги, займатися рукоділлям, грати в ігри – це те, що дозволяє позбутися стресу.

Попри те, що в країні війна та зросла ненависть до росіян, все ж наші громадяни стали добрішими та толерантнішими до інших людей

«Ми навіть очікували, що можливо на фоні страху, ненависті і злості, яку відчувають українці до росіян, зросте підтримка смертної кари. Але тенденція зворотня. Попри війну українці зберігають гуманність. Можливо, це й допоможе з часом вийти посттравматичного стану війни та відновитися. Принаймні, потенціал в цьому є», – розповів Мисів.

Нагадаємо

Згідно опитування в грудні, в українців під час повномасштабної війни посилилась зацікавленість політикою. Певною мірою політикою цікавляться 60,5%, дуже цікавляться 29,9%.