Заповідна Кінбурнська коса в окупації досі потерпає від лісових пожеж

Кінбурнська коса до війни

Край Кінбурнської коси в довоєнні роки був популярним місцем відпочинку українців, які надають перевагу відокремленому дозвіллю в лісистій зоні біля моря.

Завдяки побудованому тут причалу фірми "Нібулон", у це місце здійснювалися регулярні перевезення комфортабельними суднами на підводних крилах з Миколаєва та Очакова. Перевезення ці були збитковими, але завдяки рішенню директора "Нібулону" Олексія Вадатурського все одно тривали. На жаль, 31 липня Героя України Олексія Вадатурського разом зі своєю дружиною вбили російські фашисти у власному будинку в Миколаєві.

Через свою популярність пляжі району причалу були облаштовані. Тут була інфраструктура - кафе, пляжні атракціони, навіси, парасольки, шезлонги, душ, туалет і баки для сміття. Наразі цього всього не залишилося - все зруйновано та спалено.

Центральна частина чорноморського узбережжя Кінбурнської коси в районі села Покровка була не такою популярною серед масових туристів, зате її обожнювали любителі неформального відпочинку. Художники, музиканти, хіпі, нудисти та просто любителі пожити в наметі на березі, джипери, байкери. Більшість з тих, хто до захоплення Криму у 2014 році відпочивав у Лисій бухті, на Фіоленті, Тарханкуті чи Мангупі стали приїжджати до Покровки.

З початком окупації жителі сіл Геройське, Василівка, Покровка та Покровські хутори залишилися віч-на-віч з вогнем, голодом та свавіллям загарбників.

Пожежі на Кінбурнській косі

З початком війни пожежі на Кінбурнській косі тривають щодня, причому по кілька осередків загорянь одночасно. Ліс навколо трьох сіл – Покровки, Василівки та Покровських хуторів - повністю вигорів.

За даними співробітника місцевого лісництва, який попросив не називати його імені, станом на 3 серпня згоріли вже 1600 соснових гектарів лісу. Основні лісові визначні пам'ятки Кінбурна - "Геродотів ліс", "Волижин ліс" та "дуб Пушкіна" поки що вдалося врятувати від вогню силами мешканців та лісництва.

Згідно із повідомленнями місцевих активістів, лише 1 серпня працівники лісгоспу гасили вогонь з ранку до 9-ї вечора, і їм вдалося зберегти великі ділянки лісу. У такому режимі працівники лісництва працюють уже 4 місяці.

Масштаби пожежі такі, що у Покровці абсолютно все покрито попелом, хоча Покровка далі від осередка займання, ніж Василівка. Там справи ще гірші.

На морі вздовж узбережжя Кінбурнської коси поверхня води вкрита попелом і шматками згорілої кори. У повітрі дим і запах гару, від нього немає де сховатися.

Для корінних жителів Кінбурнської коси ліси дорожчі за життя. Вони були посаджені на чистому піску зусиллями місцевого лісгоспу, дідами нинішніх мешканців у середині минулого століття. Багатьох лісників тоді ця робота звела в могилу, оскільки для вкорінення та захисту молодого лісу від шкідників у СРСР використовувалися небезпечні для людини отрути. Тепер їхні онуки ризикують своїм життям та здоров'ям, рятуючи Кінбурнський ліс від знищення.

Ізоляція, насильство та загроза голоду

Нечисленне населення Кінбурнської коси зараз перебуває в умовах, коли порятунок потопаючих - справа самих потопаючих. Точніше, згоряючих, бо гасити лісові пожежі в змозі тільки вони, більше немає кому. В окупації, без прибутків, без підвезення продовольства, навіть без можливості виїхати.

Єдину дорогу з боку Херсона перекрито окупантами. На початку липня на цій дорозі під час спроби повернутися до Покровки з Голої Пристані у своїй машині російські фашисти розстріляли родину. Дістатися сушею неможливо. Таким чином, Кінбурнська коса опинилась у повній блокаді.

Транспортне сполучення з "материком" можливе лише моторними човнами. Рух поромів та катерів Дніпрообузьким лиманом заборонено. Моторний човен не місткий і витрачає багато палива, тому "дорогою життя" привозять тільки найнеобхідніше - ліки, крупи, борошно, паливо та запчастини для пожежних машин.

Працює український мобільний зв'язок та інтернет. Погано і з перебоями, бо найближчі вишки тепер по той бік лиману – в Очакові.

Магазини, а тим паче кафе, не працюють. Готелі розграбовані, багато машин відібрано. Ті, що окупанти не змогли завести, просто спалені. Місцеві жителі намагаються нікуди не їздити навіть у межах Коси, тому що тривають постійні обстріли і дорогою можна зустріти безліч рашистів.

Окупанти періодично проводять фільтрацію, просто викрадають людей та забирають "на підвал". У даному випадку в яму, яку  вирили в землі. Тримають від кількох днів до місяця. Б'ють та катують. Але, втім, подібна ситуація практично на всіх курортах, які зараз перебувають у російській окупації. Але у випадку Кінбурна всі ці проблеми згасають на тлі пожеж, які тривають.

Нагадаємо

Як повідомляв УНН, російські окупанти забороняють гасити пожежі у Херсонській області.