Заблокована ВРП: куди скаржитися на суддів - думки нардепів

Деталі

На сайті ВРП досі висить оголошення про те, що з 5 серпня в Україні не здійснюється розгляд дисциплінарних скарг на суддів і прокурорів у зв'язку з тим, що за новими правилами такі скарги повинні розглядатися дисциплінарними інспекторами, яких немає.

Це означає, що з якими б порушеннями не проходили судові процеси в Україні, швидкої реакції на це не буде.

"Пів року тому запровадили нові зміни до закону, згідно з якими запровадили нових учасників — помічників, з іноземними партнерами за кордоном. Сказали, що механізм запуститься, а він не запускається і не допомагає. Вони приймають скарги, просто їх не розглядають", — коментує народний депутат Григорій Мамка.

Він вважає, що в такому випадку потрібно звертатися до Держбюро розслідувань зі скаргою на бездіяльність ВРП і починати кримінальне провадження.

Українці не можуть поскаржитися на суддів як традиційної судової системи, так і суддів Вищого антикорупційного суду, скарги на яких, за даними ВРП, надходять так само часто, як і на інших.

“До Вищої ради правосуддя протягом 2020 року надійшло 152 дисциплінарні скарги на дії суддів Вищого антикорупційного суду та Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, з них: 48 скарг залишено без розгляду та повернуто скаржникам членами Вищої ради правосуддя; 2 скарги залишені без розгляду і повернуті позивачам Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя; за результатами розгляду 52 скарг прийнято рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи;

За результатами розгляду 9 скарг прийнято 4 ухвали про відкриття дисциплінарних справ. За результатами розгляду дисциплінарних справ (відкритих за 3 скаргами) прийнято 2 рішення про притягнення 2 суддів до дисциплінарної відповідальності та застосовано до них дисциплінарне стягнення у вигляді попередження та 1 рішення про відмову у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності та припинення дисциплінар. не розглянуті); 41 скарга перебуває на попередньому вивченні та перевірці у членів Вищої ради правосуддя", — повідомляли у ВРП.

У Раді, тим часом, нарікають і на інші антикорупційні органи. Мамка вважає, що вже вдруге Артему Ситнику дозволяють незаконно очолювати НАБУ. Спочатку в неконституційний спосіб його призначив Президент Петро Порошенко, чим вийшов за межі своїх повноважень і спровокував у підсумку протистояння Конституційного Суду та Антикорупційного руху. Другий раз Ситника автоматично перепризначили коли поміняли статус НАБУ восени цього року на орган виконавчої влади, хоча в цьому випадку повинен був бути конкурс, вважає політик.

“Ситника перепризначили керівником НАБУ, це неможливо так. Необхідно було провести конкурс на нового керівника і призначити", — зазначив він.

Його колега Максим Бужанський, у свою чергу, додає, що антикорупційні органи в Україні мають безмежну владу і залежать від "західних партнерів", які, в свою чергу, не повинні були втручатися у внутрішні справи України. При цьому ефективність антикорупціонерів залишається сумнівною.

"НАБУ сформовано під патронатом наших західних партнерів, у повній відповідності до їхніх вимог, абсолютно незалежна влада. Парламент на нього не впливає, ніхто не впливає. Тому мені було б дивно почути, що після всіх цих нюансів воно раптом виявилося ефективним", — резюмував він.

До слова

За останні 5 років рівень довіри українців до НАБУ знизився вдвічі (з 35% до 16%). Більше за НАБУ українці довіряють усім іншим правоохоронним органам: СБУ, прокуратурі та поліції.

У 2019 році директор НАБУ Артем Ситник був внесений до реєстру корупціонерів, проте продовжив очолювати антикорупційне бюро. Його першого заступника Гізо Углаву неодноразово звинувачували в підіграванні інтересам Саакашвілі і використанні ресурсів бюро, але він так само продовжує займати свою посаду.

Восени Верховна Рада ухвалила закон, яким народні депутати спробували врегулювати статус НАБУ і привести його у відповідність з Конституцією. Замість правоохоронного органу НАБУ отримало статус органу виконавчої влади зі спецстатусом, але і це не передбачено Конституцією, гарантом якої є Президент.

У той же час у Верховній Раді скаржаться, що НАБУ занадто дорого обходиться українцям при їх малоефективній боротьбі з корупцією. Діяльністю НАБУ в Україні розчаровані і в Європі. Європейський аудитор Юхан Партс заявив, що в Євросоюзі немає країн, масштаби корупції в яких були б такими ж, як в Україні. За підсумками аудиту допомоги ЄС Україні, фахівці прийшли до висновку, що підтримка Євросоюзом реформ в Україні по боротьбі з корупцією малоефективна.

За таких масштабів корупції в Україні НАБУ займається дріб'язковими справами рівня регіональних правоохоронних структур. Наприклад, нещодавно стало відомо, що до 5 років реального ув'язнення ВАКС засудив колишню суддю, яка взяла п'ять тисяч гривень хабара за вирішення питання в адміністративній справі. НАБУ і САП розслідували це кримінальне провадження аж з 2018 року. У цей же час немає ніяких помітних результатів НАБУ в боротьбі з корупцією на "Укрзалізниці", де хабарі досягають шестизначних розмірів.