За кредитний скандал з Китаєм відповідальні Гройсман та Мартинюк - політолог
Київ • УНН
КИЇВ. 5 березня. УНН. Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман та виконувач обов'язків міністра аграрної політики Максим Мартинюк мають дати публічні пояснення щодо виконань зобов'язань за зерновим кредитом, який Україна отримала від Китаю під держгарантії у 2012 році. Таку думку у коментарі УНН висловив політичний експерт Олександр Солонтай.
"На ситуацію, що склалася з ДПЗКУ, має відреагувати в.о. міністра (М.Мартинюк - ред.) та Прем'єр (В.Гройсман - ред.). Адже Мартинюк поставлений і повністю контрольований Гройсманом. Прем'єр, коли брав під контроль цю галузь, як і частину інших галузей, пов'язаних із китайськими інтересами, мав розуміти, що у разі чого, саме йому доведеться публічно відповідати. Бо ДПЗКУ - це не єдина претензія китайської сторони. В пакеті проблем спільно із зерновою корпорацією стоїть транспортне швидкісне сполучення Борисполя із аеропортом та інші зобов'язання, які брала на себе Україна як держава в ті часи. Тому, я вважаю, що давати пояснення має не лише в.о. міністра, а й Прем'єр", - пояснив він.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кредит ДПЗКУ: Україна порушила кредитний договір з Китаєм
Китайці вже відреагували на порушення умов фінансово-кредитної співпраці Києва та Пекіну - додав політолог.
"Погіршення стосунків чекати не варто - ми вже їх маємо. Сьогодні китайці на Генасамблеї ООН голосують не так, як потрібно. А ще - вони постійні члени РНБО. Приклад - остання резолюція ООН по питаннях України. Одна із претензій китайської держави до України - не чітке розуміння теперішньої влади, що зобов'язання перед Китаєм брала держава Україна, а не попередня влада. Принцип спадковості влади працює, а борги треба повертати", - пояснив О.Солонтай.
Нагадаємо, Україна порушила кредитний договір, підписаний ДПЗКУ та Експортно-імпортним банком Китаю. Сталося це за сприяння органів прокуратури в інтересах Мінагро. У судовому порядку правоохоронці позбавили ДПЗКУ права власності щонайменше на 19 майнових комплексів корпорації, чим зменшили її статутний капітал. Хоча умови кредитування України з боку КНР цього не допускають.
