За кордоном чверть мільйона поховань українських військово-політичних емігрантів - Інститут нацпам'яті

Цитата:

“За оцінками Українського інституту національної пам’яті, за межами України існує понад 250 тисяч поховань представників української організованої військово-політичної еміграції (тобто емігрантів, об’єднаних у політичні та громадські представницькі органи та організації). Ці могили розкидані на території різних держав, на всіх континентах (крім Антарктиди)”, — йдеться у відповіді на запит.

Деталі

Повідомляється, що нижня гранична чисельність кількості представників організованої української військово-політичної еміграції (250 тис. осіб) ґрунтується на розрахунках сумарної чисельності УНРівської еміграції (понад 15 тис. військових в Польщі та Румунії і приблизно такої ж кількості цивільних), галицької еміграції (насамперед вояків УГА — близько 6 тис.), українців у таборах для переміщених осіб після Другої світової війни (119 тис. осіб станом на квітень 1948 року), а також значно меншої кількісті політичних емігрантів поза цими двома хвилями.

В Інституті нацпам’яті повідомили, що станом на сьогодні не існує окремого списку чи будь-якого іншого переліку “поховань видатних українців, що плануються до повернення”, затвердженого органами державної влади України.

“Поза цим, позиція Інституту в питанні перепоховання представників української військово-політичної еміграції полягає в тому, що здійснення ексгумації та перепоховання останків до України доцільно здійснювати в наступних випадках:

• Перенесення до України останків осіб, які здійснили винятковий внесок у боротьбу та здобуття державної незалежності України. Такі перепоховання слід здійснювати в Україні в Меморіалі українських героїв — Українському національному пантеоні, виключно після його створення.
• Поховання на цвинтарях, яким загрожує ліквідація, де збереження могили ускладнене або неможливе.
• Поховання, яке втратило власника (фізичну чи юридичну особу, що здійснювала оплату землекористування) і перебуває під загрозою знищення через несплату оренди могили. Водночас, на території держави, де знаходиться таке поховання, відсутні інституціалізовані структури української еміграції, що здатні подбати про могилу, — проте наявна заінтересована сторона в Україні, що готова покрити видатки на перепоховання останків на конкретний цвинтар”, — зазначається у відповіді на запит.

Водночас, Інститут вважає недоцільним здійснювати ексгумацію останків українців з етнічних українських земель за межами державних кордонів України, що може призвести до втрати українських місць пам’яті, які слугують важливими маркерами збереження національної ідентичності української меншини.

Окрім того, в Інституті нацпам’яті нагадали, що за їхніми відомостями, станом на 1 червня 2021 року, Київською міською державною адміністрацією був розроблений проект розпорядження, який перебуває на погодженні в голови КМДА щодо створення сектору почесних поховань представників української військово-політичної еміграції на території Державного історико-меморіального Лук’янівського заповідника.

Контекст

Президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна почне процес повернення поховань видатних українців, які загинули за кордоном. Це гетьмани, діячі часів УНР, учасники визвольних змагань, діячі культури і науки.

Додамо

Восени минулого року Інститут національної пам’яті Польщі опублікував документ із 29 пунктів щодо польсько-української співпраці в контексті ексгумацій, поховань та вшанування пам’яті жертв воєн та геноциду.