Як варто подавати російсько-українську війну після перемоги та що мають писати у підручниках: думка УІНП

Висвітлення подій російсько-української війни після її завершення

Таке висвітлення, вважають в УІНП, повинно відбуватися з використанням:

• достовірних, перевірених джерел;
• свідчень очевидців, учасників подій, захисників України, постраждалих;
• з урахуванням матеріалів слідства щодо воєнних злочинів, скоєних на території України, та матеріалів допитів російських військових, російського військово-політичного керівництва, яке на той момент імовірно перебуватиме під вартою та щодо якого триватимуть судові процеси у міжнародних інстанціях;
• з широким використанням російських наказів, документів, які підтверджуватимуть злочинний характер цієї війни, та з залученням інформації про міжнародні рішення, матеріалів з міжнародних документів тощо.

"Тобто, це має бути всеохопний аналіз з використанням наочних матеріалів (фото, відео), артефактів народної творчості (живопис, пісні, поетичні твори), щоб у людей могло скластися максимально повне уявлення про перебіг цієї війни, її вирішальне значення для майбутнього України, для нашої історії, розуміння нашої ідентичності", - йдеться у відповіді Інституту.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "У мене вкрали мій Бердянськ": лист із окупації

Агентство поцікавилося, чи розпочато установою збір відповідних матеріалів – в УІНП на це зазначають, що, ще до повномасштабного вторгнення інститут започаткував кілька масштабних проєктів, адже "російсько-українська війна розпочалася не в лютому 2022 року, а в 2014-му, з анексії Криму".

Зокрема, це цифровий онлайн-архів усної історії та Віртуальний музей російської агресії. Обидва проєкти будуть далі розвиватися та наповнюватися і стануть одними з ключових джерел для відновлення хронології і розуміння подій цієї війни, зазначають в Інституті.

"У перші два місяці після повномасштабного вторгнення ми доклали зусиль, що стабілізувати діяльність інституту і перевести його на роботу в умовах воєнного часу. Значна частина співробітників УІНП воює у складі оборонців України. Дехто був під тимчасовою окупацією, частина – виїхали в інші міста, але продовжили працювати. Тож інститут не припиняв роботу з першого дня війни. Ми убезпечили канали комунікації інституту, формували та поширювали важливий контент, щоб показати історичний контекст цієї війни та підтримати Міністерство культури та інформаційної політики і Міністерство оборони України у поширенні достовірної інформації. Долучалися до фіксації перебігу подій, зокрема запустили інтерактивну карту повномасштабного вторгнення", - розповідають в Інституті.

Як зуважили в установі, хоча збір матеріалів силами Інституту теж розпочато, поки важко говорити про системну програму. Очевидно, що потрібна велика державна програма, яка буде спрямована на збереження матеріалів і документування подій.

Так, наразі уряд обґрунтовано мінімізує всі програми, окрім оборонних. Водночас, в Інституті бачать паралельні громадські ініціативи з документування - з цими ініціативами установа планує контактувати і консолідувати зусилля.

Щодо відповідного плану майбутньої роботи, в УІНП зазначили, що після відповіді на перші виклики, наразі визначають пріоритети діяльності на час війни. Це насамперед документування подій; робота з меморіалізацією, зокрема увічнення пам’яті жертв війни, увічнення героїзму захисників, допомога і консультація органів місцевого самоврядування щодо таких ініціатив.

Третій великий напрямок – осмислення подій війни і протидія російським агресивним міфам, які використовуються для підваження позиції України, атаки на українську державність і суверенітет тощо.

"Ми продовжимо тримати у фокусі декомунізацію та приділятимемо значну увагу процесу деколонізації. Наразі ми переоцінюємо ресурси внаслідок скорочення бюджету і після погодження з міністерством зосередимося головним чином на зазначених пріоритетах", - кажуть в УІНП.

Чи варто встановити пам'ятну дату 24 лютого?

В Інституті зазначають, що в Україні вже встановлена пам’ятна дата 26 лютого – це День спротиву окупації у пам’ять про події окупації Кримського півострова, з яких почалася російсько-українська війна. В УІНП упевнені, що тут "є певні паралелі".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Україні 9 травня може стати Днем Європи: профільний комітет ВР підтримав законопроект

Утім, кажуть в Інституті нацпам'яті, остаточно ухвалювати рішення про ту чи іншу пам’ятну дату буде можливо лише після перемоги в цій війні.

"Лише тоді ми зрозуміємо остаточно, яким є місце тієї чи іншої дати у календарі державних відзначень і вшанувань. Хоча, безсумнівно, 24 лютого має бути днем жалоби за всіма тими жертвами, які принесло і продовжує приносити повномасштабне вторгнення", - повідомили УНН в Інституті.

Висвітлення російсько-української війни у навчальних матеріалах

"Таке висвітлення повинно бути науковим, об’єктивним, достовірним з відповідним акцентом на значенні цієї війни у боротьбі України за свою незалежність. Звісно, наша держава є незалежною з 1991 року, але в цій війні ми відстоюємо та утверджуємо цю незалежність. Також навчальні матеріали слід наситити посиланнями на культурну репрезентацію подій, візуальними образами, прикладами народної творчості, яка постала в цей час. Максимально враховувати документи і свідчення цього періоду", - вважають в УІНП.

І додають: остаточні формат і межі повинні визначати саме автори підручників, незалежні історики і фахівці.