Відкриття ринку землі може знизити мотивацію деяких агрохолдингів допомагати громадам - Вікторія Нагірняк

На її думку, перехід від довгострокової оренди паїв до купівлі-продажу докорінно змінить відносини агровиробників з місцевими громадами, а деякі з агрокомпаній можуть звести всю свою діяльність до виконання звичайних законодавчих обмежень - погіршувати якість грунту, не завдавати шкоди навколишньому середовищу.

"Глобально, викупивши землю, агрокомпанії не зобов'язані продовжувати сьогоднішню соціальну політику: ремонтувати дороги, лагодити дахи в школах, пропонувати свої ініціативи і т. д.", - припускає Нагірняк.

Але при цьому вона звернула увагу, що глобальні публічні компанії, які дотримуються світових стандартів діяльності, все ж продовжать тісну взаємодію: "Компанії продовжать допомагати місцевому населенню. З одного боку, їх до цього будуть підштовхувати міжнародні організації, а з іншого - активний осередок місцевого населення. Громади досить легко і дуже емоційно можуть "піднятися" з будь-якого питання. У таких реаліях бізнес змусять говорити з місцевою громадою", - пояснила вона.

У той же час невеликий фермерський бізнес, що працює в зовсім інших реаліях, зовсім не зацікавлений в реалізації соціальних проектів і навіть у сплаті податків - більшість фермерів працюють з неврахованоюготівкою або за "сірими схемами", в той час як агрохолдинги - основні донори місцевих бюджетів.

За словами Нагірняк, великі публічні компанії, наприклад МХП, акції якого котируються на Лондонській фондовій біржі, постійно перебувають під наглядом як з точки зору виконання загальноприйнятих світових стандартів корпоративної відповідальності, так і під пильною увагою фінансових і технологічних аудиторів. Оскільки холдинг МХП поставляє продукцію на ринки 80 країн світу, його заводи і технологічні ланцюжки регулярно перевіряють органи контролю якості харчових продуктів багатьох країн світу, в тому числі Єврокомісія Євросоюзу.

"Це не тиск, а одна з умов отримання кредитних ліній та інвестицій, і вони прописані в програмі взаємодії. В ній є цілі блоки по роботі з землею. Наприклад, в них прописані класи засобів захисту рослин, які категорично заборонено використовувати. Таким чином, якщо одноосібник або фермер обробляє землю, ніхто йому не диктує правила, якими пестицидами обробляти. Такі аграрії просто беруть Roundup, який в Європі заборонений, і вносять його, як вважають за потрібне. У разі, наприклад, з МХП, аудиторська комісія може приїхати в будь-який час і досліджувати поля після обробки пестицидами, наприклад, на 3-й або 5-й день після обприскування. Також аудитори мають повне право зламати, наприклад, качан кукурудзи і забрати з собою на дослідження, а потім порівняти аналізи з показниками нашого підприємства", - навела приклад Нагірняк і зазначила, що громади часто віддають перевагу співробітництву з МХП, ніж з абсолютно непрозорими і непідконтрольними дрібними фермерами.

Крім того, за її словами, жоден фермер не має фінансових або організаційних ресурсів, щоб допомагати власним громадам. "Уявімо ситуацію: громаді необхідно на ямковий ремонт 600 тис. грн. Тепер вони не просто просять гроші, а приходять до менеджменту підприємства і кажуть, що за даним проектом учасниками фінансування виступають - місцева влада, районний бюджет і ви, як бізнес. У такому випадку всі учасники рівноправні і гострі проблеми закриваються в рази швидше", - пояснила Нагірняк вигоди для громад від партнерства з великими холдингами.

У рамках КСВ-проектів агрохолдинг МХП відомого українського бізнесмена Юрія Косюка інвестував протягом 2018-го і першої половини 2019 року понад 262 млн гривень в розвиток інфраструктури 14 регіонів присутності 30 підприємств групи. Холдинг виділяє величезні кошти на ремонт місцевих доріг, розвиток шкіл та дитячих садків, облаштування соціальної інфраструктури загального користування, організації системи медичної допомоги в селах, матеріальну допомога молодим сім'ям з дітьми, а також адресну допомога пайовикам.