В АРМА ще жодного разу не проводився повноцінний зовнішній аудит - експерт

Повноцінний зовнішній аудит Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) жодного разу не проводився. Водночас обмежена кількість інформації про діяльність АРМА може мати корупційні ризики. Таку думку в ексклюзивному коментарі УНН висловив юридичний радник Transparency International Ukraine Павло Демчук.

Я б хотів наголосити, що якраз зовнішній аудит АРМА ще жодного разу не проводився і це є проблемою

За його словами, та перевірка, яка проводилася аудиторською компанією Crowe Ukraine у 2022 році мала б бути лише складовою зовнішнього незалежного аудиту.

Демчук також наголосив, що оцінка арештованих активів є ключовою для реалізації активів. Саме на її основі визначається, наприклад, сума, на яку АРМА страхує актив. І, потенційно, якщо виникнуть якісь проблеми з арештованим активом, його власник, після скасування арешту, може вимагати від держави відшкодування через неефективне управління його майном.

Ще однією проблемою, на думку Демчука, є те, що наразі не визначений порядок відбору управителів арештованим майном, бо Агентство самостійно не управляє активами.

Закон про АРМУ відсилає до положень законодавства про публічні закупівлі, про те, за словами експерта воно не дуже підходить для цих процедур. Демчук пояснив, що відбір управителя повинен здійснюватися на основі не найнижчої ціни за послуги, а за тим на скільки ефективно зможе управитель керувати цим активом, щоб він зберіг свою вартість.

Припустимо, якщо ми беремо якийсь завод який передається в управління, який арештували і передали в АРМУ, АРМА оголошує конкурс на управителя цим заводом. І повинні зацікавлені бізнеси запропонувати, так би мовити, бізнес план того, як вони збираються його розвивати. Чи вони планують запускати якусь рекламу, чи будуть продовжувати процеси, які виконувались раніше і так далі

Не менш важливою для вирішення, за словами Демчука є й проблема обмеженої кількості інформації щодо діяльності Агентства.

Насправді корупційні ризики в чому полягають? В тому, що непрозорість інформації – дуже обмежена кількість інформації в публічному доступі про те, що відбувається з тим чи іншим активом. Ми маємо державний реєстр арештованих активів, який не є повністю наповненим і не вся інформація в ньому є коректною. І відтак ми маємо корупційні ризики – просто суб’єктивний підхід до вибору управителя. І зрозуміло що відбирає управителів АРМА і якщо посадовці АРМА хочуть отримати якусь вигоду, неправомірну, вони можуть це зробити

На думку експерта, Уряд своєю постановою міг би затвердити порядок відбору управителів, у якому були б чітко прописані комплексні критерії оцінювання. За його словами, подібний приклад уже діє під час відбору реалізаторів арештованих активів.

Додамо

На початку червня Шевченківський районний суд Києва задовольнив клопотання Офісу Генпрокурора і дозволив передачу комплексу "Гулівер" в управління АРМА. Однак, представники "Гуліверу" заявляють, що таке рішення грубо порушує процесуальні та матеріальні норми права та фактично означає захоплення бізнесу за сприяння правоохоронних та силових органів.

Поки що невідомо, як ця ситуація буде розвиватися далі, адже представники компанії-власника комплексу в судах доводять безпідставність та незаконність такого рішення.