Українські полярники спостерігали повне сонячне затемнення над Антарктидою: що побачили

Цитата

“Українські науковці з колегами з всесвітньовідомої обсерваторії Haystack Массачусетського технологічного інституту (США) заздалегідь підготувалися, щоб зафіксувати та проаналізувати процес затемнення. Певна річ, вчені не очікували на дракона, що, як вважали в давнину, з’їдає Сонце і насилає на Землю морок і холод. Але з точки зору науки явища, які відбуваються під час затемнення, є не менш дивовижними, ніж поява казкової істоти, і набагато масштабнішими”, — йдеться у повідомленні.

У чому ж унікальність цих явищ?

— Коли серед літнього антарктичного дня (а в Південній півкулі зараз літо) тінь від місяця повністю заступає сонячний диск, то нічна темрява охоплює весь навколоземний простір від поверхні до іоносфери, створюючи нестандартні умови для поширення радіохвиль. У такий момент можна почути радіостанції на рекордній відстані понад 15 тис км та зареєструвати випромінювання надпотужних блискавок з Південної Америки, яке зазвичай добігає до нашої станції лише глибокою зимовою ніччю.

— Крім того, місячна тінь, яка переміщується з надзвичайною швидкістю, здатна утворювати плазмові хвилі в іоносфері, тобто там, де захисне магнітне поле Землі приймає на себе удари сонячного вітру. Ці хвилі іонізованого розрідженого газу (плазми) наші фахівці можуть “зловити” за допомогою спеціального надчутливого радару — іонозонду оригінальної української розробки.

— Потужності цих хвиль може бути достатньо, щоб збудити навіть магнітне поле Землі, тобто створити несподівану магнітну бурю, викликану затемненням. Утім українцям турбуватися не треба: відчути та дослідити ці збурення можуть лише магнітні вимірювачі, розміщені на “Вернадському” та в магнітоспряженій обсерваторії Haystack.

Додамо

За інформацією НАНЦ, українські науковці використовують таке унікальне явище як повне сонячне затемнення, щоб краще пізнати світ навколо. Безпосередньо цим дослідженням займаються вчені Національного антарктичного наукового центру, Радіоастрономічного інституту та Інституту радіофізики і електроніки НАНУ. Чекаємо від них цікавих результатів (вимірювання проводяться не тільки в момент затемнення, а й за кілька днів до та після нього) та нових відкриттів.