Світовий банк озвучив ризики у разі введення податку на виведений капітал

“Всі країни, які вводили цей податок, — це маленькі країни із малою часткою державного сектору в економіці. У нас велика країна з великою часткою державного сектору і значним соціальним навантаженням на видаткову частину. І якщо взяти ту ж таки Естонію, то в рік впровадження податку на виведений капітал вона приблизно на 2% ВВП скоротила свої державні видатки, щоб якось компенсувати фіскальні втрати від заміни одного податку іншим. Україна не може цього собі наразі дозволити”, — зазначила Головач.

За її словами, крім того, Україні доведеться впроваджувати й інші реформи для того, щоб досягти бажаного результату. Зокрема, йдеться про антикорупційну, дерегуляційну, судову, антимонопольну, покращення податкового адміністрування тощо.

“Насправді в Україні дуже багато сфер, реформування яких дало б кращі економічні результати, ніж упровадження податку на виведений капітал”, — додала економіст.

При цьому вона уточнила, що на сьогодні податок на прибуток підприємств дає країні приблизно 2,5% від ВВП і є важливим для держави податком, тож його скасування наступного року дасть нуль надходжень, тоді як обсяг надходжень від нового податку насправді зараз невідомий, попри всі теоретичні розрахунки.

“Мова йде, на секунду, про суму, більшу за нинішній дефіцит держбюджету. Що робитиме Мінфін, якщо раптом щось піде не так, і надходжень або не буде взагалі, або буде дуже мало?”, — підкреслила експерт.

Нагадаємо, ще в квітні профільний Комітет з питань податкової та митної політики рекомендував Верховній Раді ухвалити за основу проект закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податку на виведений капітал.